Отож, коли Козаков-молодший підріс, проблеми вибору професії не було: обрав фах правоохоронця. І ось уже два десятиліття він на варті правопорядку. Чотири роки працював у патрульно-постовій службі, а решту – "шерифом". Тепер він старший на дільниці, яка охоплює 7 сільських рад: від Вилока до Текова та прикордонного Дякова (теперішня назва Невелентфолу), а це понад десяток сіл. Входять сюди і віддалені гірські Холмовець, Юлівці чи Клинова Гора, яка простягається майже на 10 кілометрів. Окрім Анатолія Козакова, дільницю обслуговують ще четверо працівників. Роботи вистачає. Хоча є своя специфіка: більшість населення -- угорськомовне. Так вже склалося, що угорці переважно законослухняні, уникають правопорушень. Але з іншого боку, особливої уваги затисянських "шерифів" потребують місцеві роми, які проживають тут у 9 поселеннях, а загалом їх понад три з половиною тисячі. Отож не обходиться без злочинів, насамперед, крадіжок. А з настанням холодів роми без вибору рубають ліс, заготовляючи дрова. Колись дошкуляли й нелегали, адже неподалік кордон. Хоча на сьогодні цю проблему знято. Завдяки правомірним і виваженим діям місцевої влади щодо розподілу землі і надання паїв вдалося уникнути суперечок і в цій сфері...

Рік, що добігає кінця, для Анатолія Козакова та його підлеглих був непростим. Тільки Павло Варга працює на правоохоронній ниві майже 10 років, інші ж три підлеглі в ОВС ще й не повний рік. Повсякденно потрібно і службу нести, і молодь вчити професійним премудрощам. А злочинці не дрімають. Ще навесні у ряді сіл завелися крадії. "Бомбили" в основному магазини, а "почерк" у всіх випадках був ідентичним: у приміщення крадії потрапляли, виламуючи вікна та двері з тильного боку будівель. Тривалий час зловмисникам вдавалося уникати зустрічі з стражами порядку. Незважаючи на засідки, злодії несподівано "виринали" в іншому місці. Врешті за вказівкою керівництва райвідділу було створено спеціальну групу розшуковиків, яку очолив старший оперуповноважений карного розшуку Ярослав Онисько. Спільно з "шерифами" таки вийшли на групу злодіїв. У Петрові з допомогою громадськості було затримано 32-річного уродженця сусідньої Берегівщини. Чоловік мав за плечима три судимості, останнім часом проживав в одному з сіл Виноградіського району. Коли ж зрозумів, що опинився під "ковпаком" міліції, переховувався у заростях Тиси. Потрапили в сильця міліціонерів і три його спільники. Місцевий люд зітхнув з полегшенням, зухвалі крадіжки припинилися...

Однак, як мовиться, село не без болота. 45-річний чоловік з Дякова добре знаний підприємець, поважна людина. Поряд з обійстям має магазин. А ще він займається випіканням хліба, яким забезпечує навколишні села. Поряд кордон з Румунією, і запашні паляниці частенько купують іноземці. Підприємець бере активну участь у громадському житті села, у т.ч. й підтриманні правопорядку. Недавнього ранку він зателефонував Анатолію Козакову і повідомив, що з його магазину викрадено різного краму приблизно на тисячу гривень. Головний "шериф" Затисянщини та його підлеглий Іван Божар невдовзі були вже на місці скоєння злочину. Дільничні міліціонери тісно взаємодіють з карним розшуком. Ось і тепер зв'язалися з працівниками цієї служби Ярославом Ониськом та Віктором Довжаном. Виявилося, що злодій проник у магазин через вікно. Частину краденого стражі порядку виявили неподалік у 17-річного працівника пекарні, який спочатку й не входив у коло підозрюваних. Юнак два тижні стажувався, здобуваючи навики випікання хліба. І тієї ночі, коли сталася крадіжка, вперше заступив на зміну, до складу якої входили ще дві жінки. Пекарі працюють вночі, щоб уже на ранок був свіженький хліб. Між випічками випадає десь близько півгодини вільного часу. Саме в цей проміжок парубок через невелике вікно прослизнув у магазин, і напакувавши пакети картками-поповнювачами, сигаретами, кавою, солодощами, повернувся у пекарню. Все сховав неподалік на подвір’ї. Під час наступної перерви між випічками вирішив переховати крадене. Та стався казус: величезний мисливський собака хазяїна, який був на прив'язі, схопив один з пакетів і відволік його до будки. Змагатися з чотириногим здорованем крадій не ризикнув. А раненько, здавши зміну, він подався з частиною вкраденого додому. Тепер же затриманий кається, стверджує, що на протиправний вчинок його підштовхнула потреба в грошах. Зарплату ще не отримував, а з компанією однолітків останнім часом збиралися в розважальному закладі. Тут до пива замовляли вишукані страви. Розплачувалися по черзі. Невдовзі бути "гаманцем" випадало і йому. Щоб не червоніти перед приятелями за відсутність коштів, він і наважився на крадіжку.

Анатолію Козакову подобається міліцейська робота, хоча служба -- нелегка, відповідальна і потребує багато часу. Розходяться по домівках дільничні міліціонери ввечері, ретельно проаналізувавши зроблене за день, а вже зранку знову на посту. Часто доводиться заступати на службу у вихідні та святкові дні. «Багато моїх молодших колег уже на пенсії, - каже Анатолій Козаков. - Звичайно, і я б міг піти на відпочинок, мати непогане грошове забезпечення. Але не хочеться залишати міліцію, у якій минули мої найкращі роки. Пропонували очолити і районну службу "шерифів", але я бачу себе саме в роботі "на землі", у щоденних спілкуваннях з населенням, хочу допомагати людям, яких скривдили»...

Незабаром Новорічні та Різдвяні свята. На столах в оселях у такі дні зазвичай багато різних напоїв. Торговельні заклади у цей період працюють, мовити б, на підвищених обертах. Але, на жаль, серед широкого вибору товарів трапляються й фальсифікати. Отож міліція намагається запобігти розповсюдженню підробок. Начальник закарпатської міліції Віктор Чепак, зокрема, доручив активізувати діяльність саме щодо попередження протиправних дій на споживчому ринку. І першими на цьому напрямі відзначилися берегівські стражі порядку.

...Село Астей розташоване біля самісінького україно-угорського кордону. У минулі роки тут спостерігався неабиякий ажіотаж. Жителі двох сусідніх країн, перетинаючи кордон по кілька разів на добу, могли заробити непогані гроші. Особливою популярністю користувалися підакцизні товари. Отож в Астеї, мов гриби після дощу, "повиростали" різні торговельні точки. Дехто облаштовував під них металеві кіоски або навіть житлові будинки. Один з берегівських підприємців обладнав аж чотири металеві будки: в одній з них продавав спиртне і сигарети, в іншій – солодощі, а ще - миючі засоби і т.д. З тильного боку встановив 20-тонний контейнер, який слугував складським приміщенням. Однак тепер ситуація змінилася, попит на продукцію різко впав. Отож останнім часом тут функціонував тільки один кіоск, в якому продавався різноманітний товар.

Співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю на Берегівщини довідалися, що серед іншого товару підприємець реалізовує і фальсифікат. Коли інформація підтвердилася, до операції підключилися й колеги з обласного управління... Післяобідньої пори до магазинчика під'їхало легкове авто з угорськими держномерами. Іноземець завантажив у багажник різноманітний товар. Та тільки-но він хотів від'їжджати, як поруч опинилися кілька чоловік, які представилися працівниками міліції. Правоохоронців зацікавила саме горілка, яку угорець придбав кілька хвилин тому. 40-градусна виявилася досить незвичної марки -- "ГРААЛЬ Пшенична" і, як зазначалося на етикетках, виготовлена в Овідіопольскому районі на Одещині. Уже з першого погляду було видно, що етикетки на пляшках наклеєні неоднаково. Викликали сумніви і акцизні марки. Усього в салоні авто було 60 пляшок. Отож до з'ясування обставин зарубіжний гість змушений був трохи затриматися. Уже в присутності підприємця правоохоронці вилучили зі складу-контейнера ще 120 ящиків (2400 пляшок) подібного напою. Згодом експертиза встановила, що акцизні марки на вилученій горілці – звичайнісінькі підробки. Тепер спеціалістами відповідних служб ретельно вивчаються складові цього пійла, адже не виключено, що серед них є й шкідливі інгредієнти. З'ясовується й походження фальсифікату та шляхи його надходження в нашу область.

Одного дня молодик підійшов до 17-річного хлопця з Буштина і заявив: «Ти повинен щомісяця віддавати мені по 100 гривень! Якщо, звичайно, хочеш спокійно жити. І не думай рипатися, у мене є серйозна бригада. Будеш чинити опір – тобі ж гірше. Матимеш справу з моїми "орлами"». Гроші «бізнесмен» вимагав принести в одне з місцевих кафе. Щоби все було правдиво, спритник запросив на каву двох приятелів. Щоправда, обидва хлопці про справжню мету цього типа не здогадувалися. Звісно, побачивши разом з «кришувачем» двох здорованів, котрі сиділи з ним за столиком, хлопчак вирішив не випробовувати долю і віддати гроші... Побачивши, як вдало все вийшло, юний рекетир вирішив і далі "заробляти" гроші в такий спосіб. Наступною жертвою обрав 16-річного студента з Рахівщини. Методи використав такі ж: або платиш мені щомісяця по сотні гривень, або матимеш справу з моєю “бригадою”. І не думай звертатися кудись. Це тобі не допоможе. А гроші ти мені повинен принести у кафе, яке я вкажу. На цю зустріч він запросив інших двох хлопців, котрі також не здогадувалися про справжні наміри приятеля. Далі вимагач зупинив свій вибір на 16-річному парубкові зі Свалявщини. Методи добування грошей ті ж. Студент також вирішив віддати гроші. Але, як мовиться, скільки ниточці не витися...

Важко сказати, скільки тривало б це неподобство, якби оперативна інформація про безвусого рекетира не надійшла до працівників хустської міліції. У той період в області проходила профілактична операція під умовною назвою "Ліки". Тож, під час відпрацювання навчального закладу оперативники й довідалися про смаглявого молодика. Керівництво міськрайвідділу вирішило “накрити” вимагача на гарячому. На затримання зухвальця подалися працівники відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх та карного розшуку. Як довідалися оперативники, зустріч рекетира зі своїми жертвами повинна відбутися у кафе "Млин". Зрозумівши, що правоохоронці вже знають про всі його неправедні діяння, хлопець лише похнюпився. Тим більше, що під час огляду у вимагача вилучено 300 гривень, котрі той забрав у своїх жертв. Довелося детально розповідати стражам порядку про своє “рекетирство”. Наразі за цим фактом порушено кримінальну справу. Проводиться слідство. Остаточну крапку у цій історії повинен поставити суд.

Так, двоє дружків, прознавши, що у 70 - річної пенсіонерки є в наявності 50 тисяч євро, які вона нібито одержала у вигляді компенсації як колишній в'язень фашистського концтабору, вирішили відправитися на справу. І коли бабця дивилася телевізор, вони, зламавши вхідні двері, увірвалися в будинок. Жінка не встигла навіть отямитися, як була зв'язаною, їй тільки залишалося спостерігати за тим, як незвані гості шарять по кімнатах у пошуках грошей. Їхнім видобутком став мобільний телефон, паспорт, 2 тисячі гривень і ... льодяникові цукерки, які вони також забрали із собою. А ось щодо валюти їх сповістили невірно: усе, що зв'язувало пенсіонерку з Німеччиною, так це дочка, яка перебуває там на заробітках.

Працівники карного розшуку Макіївського міськуправління одного із грабіжників затримали у м.Зугрес. Ним виявився 34 - річний макіївчанин, раніше вже судимий за грабіж та зберігання наркотиків. У ході слідства з'ясувалося, що затриманий має безпосереднє відношення і до злочину п'ятирічної давнини. Тоді, проникнувши у квартиру, він зв'язав господарку і водив її по всіх кімнатах, щоб жінка показувала місця, де заховані гроші та цінності. Його здобиччю тоді стали золоті вироби, одяг і музичний центр на суму близько 5 тисяч гривень. Наразі затриманий перебуває у слідчому ізоляторі, чекаючи своєї подальшої долі.

Днями Ворошиловським районним судом було розглянута скарга затриманого, в якій він клопоче про звільнення з-під варти. Суд його прохання задовольнив, замінивши вказаний запобіжний захід на підписку про невиїзд. Водночас, органи прокуратури та міліція із ухваленим судом рішенням не погодились і подали апеляцію. Розглянувши подання правоохоронців та доручення Генпрокуратури щодо початку процесу екстрадиції Колегією палати по кримінальних справах Апеляційного суду рішення Ворошиловського суду було скасовано. Наразі затриманий перебуває під арештом у зв'язку з початком екстрадиції.

Однією з жертв насильників стала 16-річна донеччанка. За іронією долі вона теж з близнят. Того вечора вони з сестрою і ще однією родичкою приїхали до батька, що проживав окремо. Коли стало зовсім пізно, одна з близнят залишилася вдома, а друга пішла проводити гостю до зупинки громадського транспорту. По дорозі назад на неї напав невідомий, який ззаду накинув їй на голову тканинний мішок і, приставивши до горла ніж, завів до темного провулку. Там до нього приєднався другий зловмисник, і вони, б'ючи жертву, що намагалася чинити опір, віднесли її до гаражів, де по черзі зґвалтували, а втікаючи, забрали сумочку. Через кілька днів на нічній дорозі близнюкам-розбійникам зустрілися 2 молоді жінки, що поверталися після робочої зміни. Молодчики напали на них і, подавивши опір за допомогою ножа, примусили обох вступити з ними в статевий зв'язок, потім забрали їх сумки і зникли. Насильникам було важливо, щоб жертви не бачили їх обличчя, оскільки брати-близнята – дуже серйозна прикмета. Тому очі дівчат були закриті їхніми ж головними уборами.

Той факт, що потерпілі не бачили обличчя бандитів, значно ускладнювало їх пошук, але не зробило здійснені ними мерзотні злочини не покараними. Через 4 дні у ході проведених оперативно-розшукових заходів працівник міліції обох насильників затримали. На допитах вони стверджували, що нападали тільки з метою наживи, решта бажань, мовляв, з'являлася спонтанно. Проте навряд чи це має значення для постраждалих жінок та їхніх родичів. Як виявилось, крім описаних епізодів на рахунку затриманих близнюків ще один розбійний напад. В даний час слідство у справі завершене, матеріали направлені до суду.

І ось наприкінці листопада молоді люди таки зустрілися. Випити і поговорити попрямували у місцевий клуб. Андрій, так представився «донецький хлопець», не дивлячись на юний вік - 19 років, в житті встиг добитися головного - стабільного матеріального доходу. Працюючи в крупній компанії менеджером, він мав намір і далі розвивати свою кар'єру. Окрім цього вельми забезпечені батьки у будь-який момент могли протягнути синові руку допомоги. Дівчина слухала солодкі мови малознайомого, але вже вселяючого довіру кавалера і навіть не здогадувалася, що так красиво можна просто елементарно «розводити»… Після цієї зустрічі студентка вимушена була звернутися у міліцію. Виявилось, поки вона на декілька хвилин відлучилася в дамську кімнату, залишивши на нового знайомого свої речі, він тим часом втік. Його «трофеями» стали два дорогі мобільні телефони, цифровий фотоапарат, гроші, які знаходилися в сумочці і куртка дівчини. Близько тижня горлівські оперативники встановлювали особу лже-нареченого і його місце мешкання. Коли в черговий раз цей галантний кавалер у Горловці знову спробував обдурити ще одну студентку, на його раках замкнулись наручники.

Затриманий виявився жителем Алчевська, який у свої молоді роки вже має дві судимості за шахрайства. Оперативники встановили, що за ним тягнеться цілий шлейф обдурених дівчат по всій Донецькій області. Схема злочинів у всіх випадках була однаковою – знайомився через Інтернет, , зустрічався, заливався солов'єм про свою «крутизну», а потім, знайшовши момент, «конфісковував» їх особисті речі. За рахунок цього доходу він і жив досить не погано. Наразі арештованого доставлено в рідний Алчевськ, де він саме і розшукувався.