О пів на шосту ранку наряд групи затримання Кременчуцького МВДСО ВДСО при УМВС України в Полтавській області по охороні магістральних нафтопроводів філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта” отримав від оператора Управління безпеки магістральних нафтопроводів цієї філії повідомлення про падіння тиску в трубі нафтопроводу „Кременчук-Лисичанськ”. Про причину таких змін довго гадати не доводилося, адже гіркий досвід боротьби з крадіями свідчив, що подібне в основному трапляється через несанкціоновані врізки, які роблять зловмисники.

Наряд негайно виїхав на виклик. Припущення про причини падіння тиску підтвердилися на 123-му кілометрі нафтопроводу. Саме там об‘їзна група у складі працівників міліції охорони та служби безпеки ПДМН „Укртранснафта” виявила несанкціоновану врізку в магістральний нафтопровід. Від місця приєднання тягнувся шланг метрів з п‘ять довжиною. Поруч стояли дві штикові лопати, відро з водою, лежало ганчір‘я. Самі же „старателі” намагалися накивати п‘ятами. Та далеко їм втекти не вдалося, - помітивши десь метрів за 300 від місця врізки вантажний автомобіль (паливозаправник), працівники міліції почали переслідувати машину.

Як стало зрозуміло після затримання підозрілих, тікати їм було чого – цистерна під зав‘язку була заповнена в‘язкою рідиною чорного кольору зі специфічним запахом нафти. Тож тепер хіба що офіційного висновку експертів залишилося дочекатись викрадачам для того, аби зрозуміти: за такі дії не скоро вони опиняться на волі. Поки що ж двох молодиків, які перебували в авто з краденими нафтопродуктами, доставлено до чергової частини міліції.

Серед рівненських міліціонерів наслідки чорнобильської катастрофи відправився ліквідовувати й Микола Блищик, нині – пенсіонер органів внутрішніх справ, підполковник міліції у відставці. Микола Іванович продовжує працювати, обіймаючи посаду інспектора відділення проходження служби ВРП УМВС в області.

Микола Блищик розпочинав службу міліціонером міського відділу УВС Рівненського облвиконкому в 1985 році. У злощасному 1986-ому, перебуваючи в учбовому центрі УВС Київського облвиконкому, був відправлений на охорону громадського порядку в містах Чорнобилі та Прип’яті. Микола Іванович брав активну участь в евакуації населення з чорнобильської зони.

- То були страшні часи, - розповідає Микола Блищик. – Небо палало від радіаційної заграви, що нещадно обпалювала пекельним сяйвом, та з якої, здавалося, вже й не вибратися. Минуло вже понад 20 років, а з пам’яті не можу стерти страшні дні, що пройшли у боротьбі не на життя, а на смерть. Шкода й товаришів, які пліч-о-пліч несли зі мною службу. Вічна їм пам’ять…

Поважають Миколу Блищика у міліцейському колективі. Завжди привітний, веселий, готовий прийти на допомогу й поділитися досвідом із молодими колегами, виручити в скрутну хвилину. Будучи ще зовсім молодим, Микола Іванович потрапив у чорнобильське пекло, після якого ще більше навчився цінувати життя й тішитися кожною хвилиною прожитого дня.

Щасти Вам, Миколо Івановичу. Нехай міцне здоров’я, людські повага і розуміння залишаються незмінними супутниками в житті.

Таким чином, у приватну власність фізичним особам було неправомірно передано 0.9 га землі для ведення особистого селянського господарства та будівництва, в результаті чого інтересам територіальної громади спричинено шкоди на суму понад 650 тис. грн. В даний час проводяться заходи по встановленню інших фактів незаконної передачі у приватну власність земельних ділянок на території даної сільської ради, проводяться виїмки документів, встановлюються інші особи, причетні до вчинення незаконного відчуження земельних ділянок.

По даному факту районною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст. 364 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами було встановлено, що посадові особи даного підприємства без висунення будь-яких претензій та виставлення рахунків, самовільно, під виглядом оплати штрафних санкцій за понад лімітне та боргове споживання електроенергії, оплатили одному ВАТ у вигляді векселів на суму 1млн. 200 тис. грн.

В результаті вказаних протиправних дій було завдано збитків державному підприємству на суму 1 млн. 080 грн. Факт безпідставного перерахування коштів підтверджено актом ревізії КРВ. За даним фактом слідчим управлінням ГУМВС України у Львівській області порушено кримінальну справу за ст. 191 ч.4 КК України.

В даний час проводяться слідчо-оперативні та розшукові заходи по встановленню всієї схеми розкрадання державного майна, причетності до скоєного злочину керівників ВАТ, та виявленню інших фактів зловживань зі сторони посадових осіб державного підприємства. Вживаються заходи щодо забезпечення відшкодування завданих збитків, розслідування триває.

За наданні послуги з конвертування готівки спритник отримував 4-6% від загальної суми проведених операцій.

Своєю крилатою фразою персонаж неповторного Крамарова у відомому фільмі видав представника елітної касти злочинного світу - фальшивомонетників. У часи СРСР, коли гарна копіювальна техніка була в дефіциті й знаходилася тільки на підприємствах на строгому обліку, причому користуватися нею могли тільки службовці зі спеціальним допуском, підробляли гроші лише люди, що володіють образотворчим даром. Кримінальні елементи берегли такого «малевича», як зіницю ока й прикривали, як могли. Такі фахівці тоді були просто на вагу золота.

Був такий випадок, коли одного часу по країні пішли підроблені десятки, які простий обиватель від справжніх нізащо б не відрізнив. Правоохоронці ламали голови, намагаючись обчислити злочинця. Які тільки версії не висували, які тільки не проводили комбінації, задіяли масу інформаторів - усе дарма. Начальство лютувало, мов, подати мені цього живописця негайно!! Чому досі на волі?? Як це ви його не можете обчислити й прорахувати?? На черговій прочуханці один з підлеглих у серцях сказав, що мов, як прорахуєш цих художників, вони ж всі трохи з «прибабахом» і мислять зовсім по-іншому. Учасники наради переглянулися: «але ж це ідея»! Стали відпрацьовувати всі спецустанови, і в одному з таких закладів виявили зловмисника. У вільний від процедур час чоловік спокійно малював підробки, а збував червонці через медперсонал.

- У наш час, коли всілякі ксерокси, принтери та інші чуда електроніки стоять практично в кожному будинку, зайнятися підробкою грошових знаків може кожний, якщо йому, звичайно, не дорога свобода, - розповідає оперуповноважений УДСБЕЗ міліції Донецької області Михайло Дзюрбан. - Але, незважаючи на досить суворе покарання (нині до дванадцяти років з конфіскацією майна, а в Радянському Союзі ця стаття взагалі була «розстрільною»), все-таки знаходяться бажаючі ризикнути й заробити легких грошей. А щоб максимально відтягнути покарання й не попадатися, намагаються виготовляти підробки з огляду на всі вимоги виробництва валюти, як національної, так і закордонної. Підбирають папір формату А-4 гладкої якості зі своєрідним хрускотом при стиску. Потім сканують купюру-оригінал на приладі з високим вирішенням і роздруковують на гарному кольоровому принтері. Іноді буває, що надчуттєва техніка навіть «читає» водяні знаки й передає їх на друк.

Знаки захисту - це головний біль для всіх фальшивомонетників. На які тільки хитрощі вони не йдуть, щоб домогтися схожого ефекту. Наносять їх на заготівлю пензликом для малювання, а замість фарби використовують молоко, пристосовують під цю справу звичайний канцелярський коректор, жіночі колготки, трафарети, а деякі вмільці навіть виготовляють кліше з гуми або металу. Але, не дивлячись на всі ці хитрощі, розпізнати фальшивку не важко. Якої би високої якості вона не була, спеціальний прилад легко визначить її непридатність. І як би підробщики не «шифрувалися», рано чи пізно попадаються всі. Як правило, на збуті.

Співробітниками Управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю ГУМВС України в Донецькій області постійно проводяться заходи щодо профілактики, виявленню й запобіганню фактів фальшивомонетництва. Тільки за поточний період 2007 року на території області зареєстровано 37 фактів виготовлення й збуту підроблених грошових знаків.

Так, наприклад у Шахтарську знешкоджена ціла майстерня по незаконному виробництву національної валюти. Троє неповнолітніх місцевих жителів, учнів одного з училищ, маючи дома комп'ютерну техніку, вирішили зайнятися тиражуванням підробок. Друкували переважно стогривневі купюри, які збували на різних торгових точках. На тому і попалися. Власниця одного з магазинів швидко розпізнала фальшивку й запам'ятала компанію хлопців, які нею розплатилися. Міліціонери провели у підозрюваних обшукові заходи, у ході яких вилучили комп'ютерну техніку й кілька ескізів купюр номіналом по сто гривень. Зараз хлопці затримані. Ведеться слідство.

Олександр та його батько Анатолій ще звечора почали зустрічати Пасху. До них на святковий вогник завітала спільна 32-річна знайома Надія – жінка з «почесним» статусом бомжа. Не маючи пристанища, любителька випити нерідко заходила до чоловіків. Часто залишалася в них на ночівлю. Як з’ясувалося пізніше, кочовий спосіб життя вона вела з власної волі. Уродженка Хмельницької області на Рівненщині опинилася через асоціальний спосіб життя. На Хмельниччині жінку позбавили батьківських прав за недбале ставлення до виконання материнських обов’язків. Тому й шукала вона кращої долі в інших краях. Та, окрім горілки, Надію мало що турбувало. Тієї ночі після дози оковитої на неї нахлинула хвиля спогадів. Защеміло серце від спогадів про осиротілу доньку. Нетвереза жінка схопила кухонний ніж, щоб перерізати собі вени. Олександр кинувся рятувати самогубцю. Натомість Надія нанесла ножове поранення рятівникові в живіт.

Як повідомив 1-й заступник начальника Рівненського МВ УМВС майор міліції Ігор Яблонський, на місце події негайно прибула «швидка» допомога. Пораненого госпіталізували. У медичному закладі Олександрові надали першу невідкладну допомогу. Нетверезий чоловік від ретельнішого огляду відмовився й практично самовільно покинув лікарню. Коли до потерпілого навідалися працівники органів внутрішніх справ, той категорично відмовився писати заяву, запевняючи, що тілесні ушкодження завдав собі через власну необережність. Міліціонери все ж таки встановили, хто пиячив із Олександром минулої ночі: рідний батько та знайома, яка назвалася Матюхіною Марією Олександрівною.

Через дев’ять днів карета «швидкої» мчала вулицями Рівного в напрямку центральної міської лікарні. У реанімаційному відділенні на Олександра чекав досвідчений медперсонал. Однак за декілька годин чоловік помер. Як з’ясувалося, більше тижня поранений потерпав від болю, а до лікарів звернувся занадто пізно. Надія під час удару поранила Олександрові кишечник. Добровільно не отримавши своєчасної медичної допомоги, він помер від зараження черевини.

Надію затримали, зараз вона перебуває в приймальнику-розподільнику м.Рівного. Жінка чистосердечно зізналася у скоєному. Міліціонери встановили справжнє ім’я підозрюваної, місце народження і всі обставини події. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за частиною другою статті 121-ої Кримінального кодексу України. Жінці загрожує позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Працівники карного розшуку УМВС відпрацьовували "злачні" місця і в одній з "малин" почули досить цікаву інформацію: місяць тому в мікрорайоні Горяни один з жителів Ужгородщини так званої кавказької національності завдав тяжкі тілесні ушкодження своєму приятелеві, а коли через деякий час той помер, його просто закопали. Попервах у це важко вірилося. Але подібні повідомлення оперативники ретельно перевіряють.

Під час виїзду на вказане місце правоохоронці вирішили оглянути одну із закинутих дач, на котрій і трапилася трагедія. Під час огляду сараю сищики помітили кілька сокир. На одній з них виднілися бурі плями, схожі на кров. Під час подальшого огляду криваві сліди працівники міліції виявили й на стовбурі дерева, котре росло на подвір'ї. Для розкриття тяжкого злочину було створено пошукову групу з числа досвідчених оперативників. Зібрана і опрацьована інформація дозволила у стислий час вийти на слід безпосередніх винуватців трагедії: 28-річного жителя Ужгородського району та його співмешканки, котра проживала на Мукачівщині і мала вельми сумнівну репутацію. Із необхідними доказами стражі порядку затримали підозрюваного на цій же дачі.

Варто сказати, що зустріч з працівниками міліції аж ніяк не входила у плани ні підозрюваного із співмешканкою та його приятеля, який до речі знаходився у розшуку. Зрозумівши, що відпиратися немає сенсу, затримані розповіли про криваву пригоду, котра трапилася місяць тому.

Одного вечора підозрюваний зі своєю співмешканкою та 32-річним товаришем "розслаблятися" за пляшкою та нехитрою закускою в одному з дачних будиночків, господар якого виїхав за кордон. Раптом між приятелями виникла сварка за жінку. Коли словесні аргументи були вичерпані, молодший товариш у пориві гніву кинувся до сараю, схопив сокиру і кілька разів вдарив свого опонента. Від потужних ударів потерпілий розпластався з пошкодженою головою. Перенісши пораненого у будинок, чоловік з жінкою продовжили «відпочивати» незважаючи на важку травму потерпілого.

Майже два тижні мучився поранений. Не маючи ні їжі, ні медичної допомоги, бідолаха відійшов у небуття. Дочекавшись його смерті, зловмисник вирив на городі яму, де й закопав тіло... Як з'ясувалося, крім цього злочину за підозрюваним тягнуться ще й крадіжки з дачних будинків. Порушено кримінальну справу, розпочато слідство котре повинно встановити всі обставини та деталі цього дикого випадку.

47-річний ром вже стикатися з важкими металами під час навчання у Луганському профтехучилищі і зметикнув, що це можу бути ртуть. І на цьому можна непогано заробити... Однак вона дуже небезпечна. Порадив покласти її у якусь посудину (вмістилася у півлітрову банку), залити водою і закопати в землю. Так і зробили, водночас розпочалися пошуки покупців. У село навіть стали навідуватися якісь невідомі...

Про витівки ромів, довідалися співробітники карного розшуку Берегівського райвідділу міліції. - У нас не було достовірної інформації про вміст посудини, однак не виключалося, що власники через необережність можуть десь взагалі її розлити, - говорить перший заступник начальника Берегівського райвідділу УМВС Микола Куриця. –

Отож, не гаючи часу, у В.Береги виїхали оперативники карного розшуку та відділення по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та навідались до хазяїна знахідки... Той незабаром зізнався: справді, "грішок" такий є, навіть погодився показати сховок. Подалися на окраїну ромського поселення. Однак там чекало певне розчарування: на місці, де був закопаний "скарб", тепер зяяв отвір. Хоча все стало на своє місце після спілкування людей в погонах з прийомним сином – ромський менталітет проявився у всій красі. Прийомний син запідозрив, що відчим захоче без нього реалізувати знахідку, й тому переховав колбу в інше місце, закопавши її в кущах.

Тепер усі деталі цієї справи з'ясовують правоохоронці. Вміст колби вивчає експертиза, а невдахи - "підприємці" дають показання слідству.

З набуттям незалежності в Україні настали справді "золоті" часи для бажаючих зайнятися бізнесом. Почали інтенсивно відкриватися приватні магазини, кафе і бари, інші розважальні та виробничі заклади. Закарпатці, до того ж, запозичали досвід сусідів з Угорщини, Словаччини, Чехії. Чимало активних підприємців досягли значних успіхів і, як наслідок, матеріального достатку й свободи у задоволенні своїх потреб. Їх уже жодними зарплатами не затягнути на державну чи якусь іншу щоденну почасову роботу. "Крутитися" самому краще...

Вулиця Арань Яноша - неподалік від центру Берегова, у затишній спокійній місцині. Приватні будинки, транспорту небагато. Одне з ошатних двоповерхових обійсть належить 30-річному Андрію. Кілька років тому, як і багато інших берегівчан, чоловік також ступив на бізнесову стезю: звів у дворі невелику будівлю, яка виходить на вулицю. Оформив відповідні документи, дозволи і став торгувати аудіо- відеопродукцією. З плином часу вимоги до цього товару з боку контролюючих органів ставали все прискіпливішими, а тут ще й конкуренти завдавали клопоту. Потрібно було якось боротися за покупця, приваблювати його. А як це найлегше робити? Звичайно, широким асортиментом та низькими цінами. Якби збоку хтось поспостерігав, то легко переконався б, що потік покупців до магазинчика на бічній вулиці явно не змілів.

Здавалося б, потрібно тільки вітати успіхи берегівця, захоплюватися його підприємливою "жилкою", адже від цього залежать надходження й у казну держави та міста. Однак співробітники державної служби боротьби з економічними злочинами Берегівського райвідділу УМВС довідалися, що, мовити б, не все так гладко у бізнесі на вул.Арань Яноша.

...Недавного підвечір'я у магазин увійшов черговий покупець. Почувши, що його цікавлять DVD-диски, власник на вибір запропонував широкий спектр продукції. Полегшували пошуки спеціальні каталоги. Потенційний клієнт досить прискіпливо знайомився з товаром, цікавився також, чому на дисках відсутній голографічний захист, а упаковки не позначені контрольними марками. Аргументованої відповіді так і не почув, бо бізнесмен вигадував з цього приводу всілякі байки. Переконати незнайомця у придбанні товару Андрій так і не зумів, бо зненацька у магазин увійшло кілька чоловіків у цивільному, які представилися працівниками правоохоронних органів. Це були начальник державної служби боротьби з економічними злочинами Берегівського райвідділу міліції Ігор Пир'єв, його підлеглі Іван Бедринець та Іван Гускі, а також їх колеги з управління цієї служби Павло Квочка та Іван Крайняй. Був тут і працівник відповідної інспекції зі Львова, який якраз займається контролем за реалізацією аудіо- й відеопродукції, та працівники СБУ. І така прискіплива увага з боку стражів порядку виявилася небезпідставною. Невдовзі у непримітному магазинчику було вилучено 8872 DVD-дисків без відповідних маркувань і голографічного захисту (для їх перевезення знадобилося 25 мішків та 15 картонних коробок). Їхня вартість - близько 450 тисяч гривень. Далі – більше. Виявилося, що тут же, біля магазину, за допомогою комп'ютерів Андрій налагодив незаконне тиражування цієї продукції. Серед іншого вилучено два системні блоки.

Отож причина привабливості Андрієвої точки з'ясувалася швидко: якщо за ліцензійний диск слід заплатити від 40 гривень і більше, то "підпільний" коштував набагато дешевше. Вилучено також каталоги, журнали, де реєструвалися покупці, вівся облік товару, що давався на прокат. Тепер Андрія замість крутого "навару" чекають великі прикрощі: подібні дії караються обмеженням волі до 5 років та знищенням продукції...

Співробітники управління карного розшуку УМВС здійснили комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення осіб, причетних до скоєння згаданих злочинів. Зокрема, було перевірено т.зв. специфічний контингент. Так, у поле зору правоохоронців потрапив раніше судимий 32-річний мукачівець. Свого часу його вже було ув’язнено на 6 років і шість місяців за скоєння понад 80 квартирних крадіжок на території України. Покарання він відбував у Дрогобичі Львівської області, а після звільнення з в’язниці у 2003 році переїхав з дружиною та дітьми у Мукачево.

Розшуковики також з’ясували, що згаданий громадянин, вийшовши на волю, не припиняв своєї активної “діяльності”. Курсував містами Південно-Західного регіону України, зокрема, неодноразово відвідував Івано-Франківськ, Чернівці, Хмельницький, Тернопіль, Рівне, Вінницю, Одесу та інші обласні центри, де “чистив” помешкання і збував у ломбардах та місцях скупки значну частину крадених ювелірних виробів.

Керуючись оперативною інформацією, закарпатські міліціонери вирішили “запросити” підозрюваного до бесіди. Для цього довелося їхати за ним у Львів. Тим часом було повністю зібрано доказову базу, за якою встановлено його причетність до восьми квартирних крадіжок в Ужгороді у поточному році та близько 20 - у минулому. На сьогодні вже доведено його причетність до 120 подібних випадків, скоєних в різних містах України. Нині затриманий знаходиться в ІТТ Ужгородського міськвідділу УМВС, ведеться слідство.