Внаслідок зіткнення транспортні засоби загорілись.

Автобус перевозив учнів 11-го класу Цмінівської середньої школи Маневицького району Волинської області з тестування, яке проходило в смт. Маневичі.

В результаті ДТП водій автомобіля “Ауді-А6”, 1979 року народження, та пасажир автобуса Кубань, 1990 року народження, загинули на місці пригоди. Водій та 11 пасажирів автобуса “Кубань” отримали тілесні ушкодження і були доставлені до Маневицької районної лікарні.

Правоохоронців зацікавив вантажний тягач, що близько 18-ї години вечора на досить пристойній швидкості їхав вулицями райцентру. На вимогу зупинитися водій вантажівки прийняв до узбіччя й надав міліціонерам для перевірки свої документи, а на запитання про вантаж і документи на нього чоловік повідомив, що не знає, що саме він везе, і ніяких документів на вантаж у нього немає.

Під час огляду фургону автомобіля працівники міліції виявили упаковки з жіночими блузками, ящики з наручними годинниками марки, упаковки джинсових штанів, кроссівок, пасків… Як виявилося, весь товар – іноземного виробництва, а його загальна вага становить більше 22 тон. Пунктом призначення товару, швидше за все, була столиця, де контрабанду найпростіше реалізувати на місцевих ринках. Однак більш точно визначити розташування складу правоохоронці не змогли через те, що, за словами водія, він через певні проміжки часу одержував від наймача по мобільному телефону інструкції, у яких вказувався наступний відрізок шляху.

Наразі за даним фактом співробітниками Таращанського РВВС проводиться перевірка. Вантажівка з товаром затримана до з'ясування всіх обставин справи.

За іронією долі, остання “вилазка” злочинної групи припала на п’ятницю, 13 квітня. Всупереч забобонам та, очевидно, з непохитною впевненістю у своїй невловимості четвірка молодиків уночі взялася до чергової оборудки у полі неподалік села Росохач. Там біля складу отрутохімікатів зловмисники попередньо пригледіли кілька 50-кубових металевих ємкостей. Одну з них викрадачі вже встигли розрізати на шматки та завантажити в автомобіль і саме поралися біля другої, коли їх “на гарячому” застали правоохоронці. У нічній пітьмі трьом таки вдалося утекти. Четвертий у цей момент знаходився всередині бочки, тож опинився в пастці. Затриманим виявився 33-річний мешканець сусіднього райцентру Коломиї. Звідти ж, як згодом встановили працівники міліції, і троє його спільників – раніше судимий одноліток затриманого, його 23-річний брат та ще один коломиянин віком 29 років. Їх затримання стало, як мовиться, справою техніки і вже за кілька годин усі учасники злодійської компанії були доставлені до Городенківського райвідділу внутрішніх справ.

Судячи з вилученого у затриманих, вони ретельно готувалися до крадіжок. Ще наприкінці минулого року придбали стару вантажівку. На ній об’їжджали територію Городенківського, а не виключено, - й інших районів, вистежуючи потенційні об’єкти демонтажу. Не поскупилися й на спеціальне обладнання для розрізування металу.

Як розповів керівник городенківської міліції Мирослав Качмарський, наразі задокументовано більше десятка фактів крадіжок. Про більшість з них стало відомо вже після припинення злочинної діяльності групи з Коломиї. Зазвичай злочинці обирали для крадіжок не розпайоване майно колишніх колективних господарств, яке знаходилося поза населеними пунктами. До прикладу, в одному з господарств зловмисники ще взимку порізали та викрали металеву кран-балку вартістю кільканадцять тисяч гривень. В іншому разі - розібрали металеву огорожу літнього табору для утримання великої рогатої худоби. У переліку їх «трофеїв» й дві 50-кубові цистерни ще одного сільськовиробничого комплексу ціною майже 5 тисяч гривень кожна. Кінцеву ж суму заподіяних збитків встановлює слідство.

Посварившись із батьками, 21-річний житель Донецької області відправився на вільні хліба. Він не мав ні постійного місця роботи, ні освіти, а заробляти на життя чесною працею не виходило, та й не хотілося. Тим більше, у якийсь момент він зрозумів, що користується популярністю серед молоденьких дівчат. Юнак знайшов прибутковий і швидкий спосіб одержання грошей: симпатяга «відпрацьовував» довірливих подружок у різних районах міста м.Маріуполя.

За інформацією оперуповноваженого ВКР Жовтневого РВ Олександра Циошко, стало відомо, що першими жертвами гарненького хлопчиська стали дві жительки селища Володарське. Фігурант запропонував дівчатам з'їздити в Маріуполь на ковзанку й розважитися. Від такої привабливої пропозиції школярки не змогли відмовитися. Удосталь накатавшись на ковзанах, парубок запросив їх у кафе. По дорозі він розповів, як небезпечно гуляти по вечірньому місту з ювелірними прикрасами й мобілками. Пояснив, що буде краще, якщо вони віддадуть обручки йому на схоронність. Залякані дівчатка охоче послухали красномовного друга. Коли вони сіли за столик і зробили замовлення, хлопець згадав, що йому терміново треба подзвонити. Він пояснив, що забув телефон дома й попросив скористатися трубкою однієї із супутниць. Набравши номер, він направився убік виходу, нібито в приміщенні дуже галасливо. По дорозі попросив адміністратора викликати таксі. Через хвилину від нього й сліду не було. Це був не єдиний спосіб заволодіння чужим майном. Зловмисник виявився досить кмітливим і часто міняв злочинні схеми.

Один раз він обдурив дівчину на центральному ринку. У неї були неполадки з мобільним. Шахрай сказав, що його приятель займається ремонтом телефонів і може їй допомогти. Потерпіла віддала апарат на діагностику й залишилася чекати товариша в таксі. У цей час лиходій продав трубку й зник у невідомому напрямку.

Ще двоє потерпілих дорого заплатили за свою необачність. Вони запросили малознайомого молодика до себе додому. Гостинні господарки накрили стіл і стали втрьох випивати. Він щедро наливав дамам і незабаром напоїв їх до несвідомого стану. Переконавшись, що обидві сплять міцним сном, за допомогою мила зняв з них прикраси, прихопив мобілки й зник.

Майно, добуте злочинним шляхом, шахрай продавав на міських ринках й у ломбардах. Виручені гроші витрачав на продукти харчування й одяг. Постійного місця проживання в нього не було. Відвідуючи сауни, серцеїд мав прекрасний вигляд.

Стосовно затриманого порушено декілька кримінальних справ за трьома статтями КК України. Розслідуванням займаються п'ять слідчих одночасно. Попереду у них довга й кропітка робота, тому що шахраєві, грабіжникові й злодієві в одній особі важко згадати всі деталі злочинів. Правоохоронці не виключають, що це не весь перелік злодіянь, скоєних цим громадянином.

Як повідомив начальник ВДСБЕЗ УМВС України в м. Севастополі полковник міліції В’ячеслав Синченко, на початку квітня до міліції надійшла оперативна інформація, що до Севастополя повинна прибути крупна партія фальсифікованої горілки. Оперативники перевірили ці відомості, і ретельно підготувалися до зустрічі нелегального вантажу. Суботнього дня на оптовий склад, розташований в Ленінському районі, прибула вантажівка. Як тільки з кузова почалося вивантаження ящиків з пляшками, незаконна операція була зафіксована і припинена співробітниками міліції.

Місткий кузов вантажного «Мерседеса» був повністю забитий ящиками з горілкою. Вантаж супроводжував 26-річний мешканець Полтавської області. Він мав при собі накладні і довіреність. Згідно документам, горілку він привіз з Кіровоградської області. Покупцем партії спиртного було севастопольське ТОВ.

У вантажівці знаходилося 26 000 пляшок горілки (у 26 тисячах півлітрівок - 13 тисяч літрів рідини, тобто 13 тонн). Вартість алкогольної продукції склала понад 150 тис. Зразки пляшок передані на дослідження фахівцям НДЕКЦ при УМВС України в м. Севастополі. Експерти криміналісти встановили: наклеєні на пляшки з горілкою марки акцизного збору мають ознаки підробки і виготовлені не на підприємстві, що здійснює офіційний випуск даних документів. А спиртне в пляшках не відповідає вимогам стандартів, вживаним до горілки.

Слідчим відділом УМВС України в м. Севастополі за даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Партія фальсифікату вилучена, ведуться подальші оперативно-слідчі заходи.

При огляді на тілі потерпілого було виявлено декілька татуювань. Для розкриття даного злочину була створена слідчо-оперативна група з числа співробітників УКР ГУМВС України в Харківській області, Комінтернівського РВ та Липецького ВМ ГУМВС України в Харківській області. На встановлення особи невідомого чоловіка були орієнтовані міські та районні відділи міліції Харківської області. Були задіяні співробітники кінологічного центру Управління.

Пошукові заходи дали свої результати. Того ж дня, близько 18-ї години на сміттєвому звалищі в поліетиленових пакунках були знайдені кінцівки людини, на яких також були татуювання. Після дактилоскопії знайдених кінцівок особу загиблого було ідентифіковано. Ним виявився 42-річний раніше неодноразово засуджений за хуліганство, скоєння крадіжок, пограбувань та шахрайств уродженець Черкаської області.

В ході роботи, направленої на розкриття даного злочину оперативниками було встановлено, що підчас відбування покарання у місцях позбавлення волі потерпілий листувався з мешканкою м. Харкова, яка ходила до нього на зустрічі та носила пакунки з їжею. Після звільнення у лютому 2006 року потерпілий приїхав у м. Харків до своєї подружки по листуванню та залишився у її квартирі.

Але ж перебування у місцях позбавлення волі залишило свій слід. І «подружнє» життя не було щасливим та спокійним. Так підчас однієї з сімейно-побутової сварки, почалася бійка, в ході якої від отриманих тілесних пошкоджень потерпілий помер. Коли жінка зрозуміла, що чоловік не дихає, то вирішила розчленити та викинути на смітник труп, таким чином заховати сліди злочину.

Наразі підозрювана затримана, ведеться слідство.

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група Хмельницького райвідділу міліції на чолі з начальником УМВС України в Хмельницькій області. Оглядаючи тіло, експерти виявили ознаки муміфікації, що дозволило висловити припущення про те, що труп знаходиться у полі тривалий час.

Щоб встановити особу потерпілого, працівники міліції звернулись за допомогою до ЗМІ та почали перевіряти заяви та повідомлення про зниклих останнім часом людей. В поле зору правоохоронців потрапила заява одного з мешканців міста Хмельницького, у якій йшлося про зникнення його 23-річного сина. Юнак зник ще у листопаді 2006 року і від того часу про його місцезнаходження нічого не було відомо. За рештками одягу та іншими прикметами вдалося встановити, що знайдене тіло належить тому самому зниклому хмельничанину.

В ході оперативних заходів з'ясувалось, що загиблий молодик проживав у одній квартирі разом з батьками, старшою сестрою, її чоловіком та двома племінниками. Серед родичів були неприязні стосунки, постійно виникали суперечки, доходило до бійок та скарг до міліції. За місяць до зникнення хлопець зламав сестрі щелепу і відносно нього порушили кримінальну справу за нанесення тілесних ушкоджень. Враховуючи такі взаємостосунки у родині, першими під підозру потрапили саме сестра та її чоловік, адже раніше вони неодноразово погрожували потерпілому розправою. Як з’ясувалося у ході розслідування, подружжя з дітьми раніше мешкало окремо у однокімнатній квартирі, подарованій батьками. Та з певних причин власне житло незабаром довелося продати і донька з сім’єю знову повернулася у батьківський дім. Такий поворот подій не вельми сподобався юнакові, який уже звик до думки, що трикімнатна квартира майже цілком лише у його розпорядженні. На цьому підґрунті у родині почалися чвари. Одна сварка змінювала іншу, подружжя погрожувало розправитися з молодиком, коли той пускав у хід кулаки.

Ось так і жили, доки сестра, затаївши образу після чергового побиття, за яке брата притягнули до кримінальної відповідальності, не вирішила помститися та втілити свої погрози у життя. У план помсти вона посвятила чоловіка. Єдиний вихід із ситуації подружжя вбачало лише у смерті близького родича, тому й зважились на замовне вбивство.

Виконавця замовлення жінка знайшла через свого знайомого. Це був 24-річний мешканець Хмельницького, раніше судимий за вчинення крадіжок. Він взяв собі у помічники двох братів, 1982-го і 1986-го років народження, старший з яких теж мав кримінальне минуле – у 2005 році притягувався до відповідальності за ненавмисне убивство. В якості плати за «послугу» по врегулюванню конфлікту з братом молодики вимагали 1300 доларів, причому половину – у якості авансу.

У день, на який було призначене вбивство, сестра сама впустила вбивць у квартиру. Вони одразу ж приступили до справи: побили хлопця, потім зв’язали йому руки клейкою плівкою і на автомобілі вивезли у поле. Там один з молодиків наніс хлопцеві сім ножових поранень та перерізав горло. Мертве тіло зловмисники залишили на поталу диким тваринам. А замовниця разом з чоловіком спалили братові документи та особисті речі, аби створити у всіх ілюзію, що він потайки залишив місто, аби уникнути кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень.

Згодом, коли на полі випалювали стерню, у епіцентр пожежі потрапив і труп. Ця обставина ще більш ускладнила впізнання загиблого. Та не зважаючи на це, завдяки професіоналізму працівників міліції і в результаті злагоджених дій карного розшуку та прокуратури, резонансний злочин було розкрито лише за три доби.

Прокуратура порушила кримінальну справу за частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство, вчинене на замовлення. На даний час п'ятеро підозрюваних затримані. Слідство у справі триває.

Тетяна Петрівна – соціальний працівник, їй часто доводиться їздити до міста та до навколишніх сіл, щоб допомогти стареньким дідусям та бабусям, для яких вона є єдиною надією, помічницею, співрозмовником. Усе було як завжди: автобус, зупинка на автодорозі Гадяч – Липова Долина, ось тільки людей на зупинці не було, лише молодий чоловік похмуро сидів на лавочці. Жінка й уваги на нього не звернула, просто спокійно пішла у напрямку рідного села. Вона навіть не встигла отямитися, як чоловік уже грубо та боляче схопив її за руку та наказав віддати гроші й прикраси. Поміж брутальних погроз та чорної лайки Тетяні Петрівні, здавалося, вдалося швидко та непомітно зняти дві золоті каблучки та покласти їх у кишеню куртки. Потім чолов’яга перейшов від слів до діла: вихопив сумку, варварськи забрав гаманець і мобільний телефон. Нажаль, він помітив як Тетяна Петрівна щось ховала у кишеню, тому, після чергових погроз завдати фізичного болю та знущань, примусив її вивернути кишені, забрав каблучки і швидко побіг у бік села Мала Побиванка.

Від пережитого страху, здавалося, навіть ноги відняло – Тетяна Петрівна ледве дійшла додому. Коли син її побачив, то одразу зрозумів: щось недобре сталося. Жінка намагалася розповісти про той жах, що з нею трапився, але з горла виривалися лише ридання. Коли синові все ж таки вдалося зрозуміти, що матір пограбували, він змусив її опанувати себе та відвіз до Гадяцького райвідділу міліції.

«Нажаль, вони звернулися до нас лише через чотири години, – розповів старший оперуповноважений відділу карного розшуку Гадяцького РВ капітан міліції Геннадій Касьян, – тому затримати злочинця одразу нам не вдалося. Слідчо-оперативна група негайно виїхала на місце події, потім ми здійснили об’їзд навколишніх сіл, опитування осіб, словом намагалися зібрати якомога більше інформації про злочинця».

На щастя, Тетяні Петрівні навіть крізь острах та жах вдалося запам’ятати обличчя кривдника. До того ж вона помітила татуювання на його лівій руці, яке він старанно намагався приховати рукавом куртки.

Кропітка робота правоохоронців дуже скоро дала свої плоди і вже через добу оперативники знали, що вчинив пограбування 35-річний раніше неодноразово судимий мешканець міста Ромни Сумської області. У місцях позбавлення волі він провів майже половину із своїх 35-ти років. Грабежі, розбої, незаконне заволодіння автотранспортом, зґвалтування – така біографія затриманого. На свободу після останнього засудження він вийшов у грудні минулого року і з того часу жив у Ромнах, у жінки, з якою одружився ще у тюрмі.

Після пограбування Тетяни Петрівни він одразу повернувся на Сумщину, сподіваючись, що шукатимуть лише серед місцевих порушників спокою. Але міліціонери вийшли на його слід, щоправда затримати вдалося не одразу, оскільки до дружини він не повернувся і місце його перебування певний час залишалося невідомим. Оперативникам та дільничним Гадяцького райвідділу міліції довелося здійснити не одне відрядження, перш ніж вони затримали Василя.

Розслідування по справі вже майже завершено, грабіжникові пред’явлено обвинувачення за статтею 187 Кримінального кодексу України (розбій), і тепер йому «світить» провести чергові, щонайменше, сім років життя за ґратами.

Не дарма говорять, скільки вовка не годуй, а він все одно у ліс дивиться. І наш «герой» не зміг переламати своє єство і розпочати нормальне життя без злочинів та тюрми…

Вже зовсім немолода 78-річна тітка відмовили племіннику, тому що до пенсії в неї залишалися останні 35 гривень. Тоді між родичами виник невеликий конфлікт, після якого чоловік знервувався й пішов в іншу кімнату курити. Він знав, що під ліжком тітка зберігає баночку із грішми. Знайшовши таємні заощадження, племінник забрав їх. При цьому безсовісному занятті «гість» був викритий господаркою будинку. Літня жінка попросила негайно повернути гроші, але той не реагував на її вимоги. До сварки підключилася й 37-річна співмешканка, що прийняла сторону скривдженої жінки й пояснила своєму чоловіку, що той не правий стосовно бабусі, і теж сказала, щоб він повернув чуже. Чоловіку втручання співмешканки не сподобалося, і він вигнав її з домівки, щоб та чекала його на вулиці. Зовсім сказившись від докорів пенсіонерки, він почав наносити удари руками в її обличчя, від чого вона впала на ліжко. Не звертаючи на це уваги, племінник продовжував бити родичку. Після вчиненого він вийшов з домоволодіння й, забравши свою дружину, відправився в магазин. У торговельному закладі купили пляшку горілки й там же її розпили. Коли повернулися назад до будинку пенсіонерки, то виявили її вже мертвою. Щоб не нести за це відповідальність, молода пара зникла. На найближчій електричці вони виїхали в Авдіївку до брата 32-річного чоловіка, де увесь час пили спиртне.

Цивільна дружина намагалася вмовити свого чоловіка розповісти міліції про те, що сталося й навіть намагалася сама звернутися в райвідділ, але за таке самовольство була побита.

У результаті проведених оперативно-розшукових заходів співробітниками міліції вдалося з'ясувати, де ховається підозрюваний, і там же, у квартирі свого родича він був затриманий стражами правопорядку.

Як з'ясувалося, сам затриманий житель Красноармійського району, ніде не працював. За даним фактом слідчим відділом Ясинуватського МРВ порушено кримінальну справу за ч.2 ст.121 КК України.

Ігор Богаєвський старший дільничний інспектор міліції ВДІМ Ленінського РВ говорить, що коли приїхали на місце, то нетверезий молодий хлопчина так захопився вибиванням скла, що й не примітив як опинився у залізних браслетах. А коли ж відчув дискомфорт на зап’ястях, то чимдуж давай «вихваляти» міліцію, мовляв такі-сякі, скрутили його «святого», не дали добити усі вікна школи. Прозріння прийшло вже тоді, коли посадили у безкоштовний міліцейський ескорт і попрямували прямісінько в райвідділ.

Трохи заспокоївшись, хуліган, все, як на духу розказав міліціонерам, що начебто, приїхав з Дніпропетровської області, вчиться в одному з полтавських вузів, проживає на квартирі зі своєю подругою. Міліціонери все це зафіксували, склали відповідні документи і відпустили на підписку про невиїзд. І не так сталося, як гадалося. При подальших перевірках було з’ясовано, що молодому розбишаці не тільки вистачило «мочі» повибивати вікна на 320 гривень матеріального збитку, а й ввести доблесну міліцію в оману. Із самого початку він видав себе за студента педагогічного університету, потім з’ясувалося, що він – студент іншого вузу, також неправильно сказав адресу, де проживає і прописаний. Словом, проявив себе по повній. Втім, міліцію не обдуриш. Коли встановили його справжню особу, то дороги назад вже не було. Спілкуватися і пояснити свій вчинок та брехню він відмовився, мовляв, без адвоката ні пари з вуст.

Нині проводяться подальші перевірки, але прикро, що почасти студентство замість того, аби муштрувати книги, реалізує свої можливості та потенціал в розріз із Законом.