Все відбувалося у стилі кращих бойовиків. Щоправда, реалії не давали й на хвилю міліціонерам спокійно дивитися на події, які розгорталися у кількох селах Тернопільського району. Двоє чоловіків-тернополян вирішили поїхати у приміське село Баворів. Кажуть, щоб гарно провести час з місцевими дівчатами. Але у хлопців не було достатньо грошей, не мали вони й автомобіля. Вихід знайшли не найкращий – злочинним шляхом роздобути потрібне. Отож, поблизу магазину “Берегиня”, що на околиці Тернополя, молоді люди, зателефонувавши з мобільного телефону, викликали таксі. “Жигулі” сьомої моделі приїхало на їхній виклик. Водій запитав пасажирів, куди саме вони хочуть поїхати. Чоловіки пояснили, що прямують до рідні, але точно не пам’ятають адреси. Аби таксист не відмовився везти їх, дали йому тридцять гривень завдатку. Мовляв, довезеш до кінцевого пункту, щедро розрахуємося. Дорогу показували, то в одному напрямку, то в іншому – не раз заїжджали у тупикові польові дороги. Розповідали, що будинок родичів десь тут має бути. На одній з нічних польових безлюдних доріг пасажири зупинили таксиста. Мовляв, тут недалеко джерело – поп’ємо води і попрямуємо далі. Але замість цього зловмисники накинулися на водія. Один схопив його за шию, інший став наносити удари кастетом по голові.

Довірливий таксист аж після цього зрозумів, чому його так довго „водили” манівцями. Під час спільного борікання нападники зламали йому палець. Тож з цієї катавасії власнику легківки чудом вдалося вирватися з рук злочинців, схопившись за дверку автомобіля. Він щодуху почав бігти до крайньої селянської хати.

У той час зловмисники й заволоділи його автомобілем, правда, встигли й швиденько похазяйнувати - забрали барсетку з документами, де було кілька сотень гривень і на викраденому таким чином авто - поїхали далі.

Потерпілий ледь оговтавшись від втечі зателефонував у чергову частину Тернопільського райвідділу міліції. На пошуки злочинців виїхали співробітники райвідділу, а також оперативники карного розшуку та оперативно-пошукового відділу обласного управління міліції. І коли були перекриті всі дороги, у лісі міліціонери знайшли палаюче викрадене авто. Негайно викликали пожежних, аби вогонь не перекинувся на інші об”єкти.

Зловмисники тим часом попросили допомоги у знайомого. Він виїхав з обласного центру і чекав їх у домовленому місці. Міліціонери помітили приїжджий автомобіль, але злочинці до нього так і не підійшли. Напевне, побоялися і вирішили втікати пішки. Але уникнути зустрічі з міліціонерами їм не вдалося. Дільничні інспектори, знаючи кожну лісову стежку, вели ними оперативників. У лісі підозрюваних вдалося затримати. Міліціонери вилучили у них речі таксиста. Обидвох зловмисників помістили в ізолятор тимчасового тримання. Триває розслідування.

Липневого ранку біля селищної автостанції випадкові перехожі виявили труп чоловіка. Слідчо-оперативна група Макарівського райвідділу внутрішніх справ досить швидко встановила особу потерпілого. Ним виявився 54-літній місцевий житель Юрій Я.., колишній вчитель математики, який спився. Чоловіка земляки характеризували як «нешкідливого». Перед правоохоронцями постало завдання встановити вбивць та мотиви цього вбивства.

Очевидців злочину міліціонерам виявити не вдалося, однак у ході копіткого збору інформації оперативникам стало відомо, що до подій біля автостанції може бути причетний Микола Д., 19-літній житель Макарова. Оперативники вирішили «відвідати» хлопця, а під час бесіди в його кімнаті виявили одяг зі слідами крові. Розуміючи, що заперечувати причетність до смерті вчителя даремно, Микола розповів, як разом зі своїм товаришем позбавив життя людини.

Біля 4-ї години ранку Микола зі своїм 18-літнім товаришем Олександром П. поверталися додому після «відпочинку». Незважаючи на те, що пива ними напередодні було випито достатньо багато, душа вимагала «ще». На очі хлопцям потрапило кафе, де вони й вирішили купити «додаткову порцію». Заклад уже був закритий, тому пива їм не продали. У цей момент на очі розсердженим невдачею молодикам потрапив нещасний збирач пляшок. Стрибнувши на лаву біля чоловіка та не говорячи жодного слова, вони почали бити Юрія ногами по голові. Зажадавши, щоб нещасний якнайшвидше забрався геть, хлопці продовжили пошуки пива. Побитий Юрій поспішив утекти від гріха подалі й сховатися за місцеву автостанцію. Вирішивши через якийсь час, що загроза минула, він вийшов зі свого сховку... прямо на «спраглих» Миколу з Олександром. Ті вирішили, що Юрій «науки» не зрозумів, повалили його на землю й забили ногами до смерті. Потім перетягнули тіло на тротуар ближче до проїзної частини й... пішли по домівках відпочивати! Однак довго поспати в них не вийшло...

Жоден із затриманих не може зрозуміло пояснити, за що вони вбили людину. У цей момент Микола Д. та Олександр П. затримані, порушена справа за ознаками злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України («Убивство з хуліганських спонукань»), ведеться слідство.

- Одержавши опис ножа, - розповів начальник карного розшуку Калінінського райвідділу міліції Олександр Лісіцин, - оперативники обчислили його можливого виготовлювача. Розшуканий майстер підтвердив, що дійсно зробив такий ніж і назвав ім'я замовника. Покупцем небезпечної іграшки виявився 59-річний сусід постраждалої молодої людини. Як було встановлено в ході опиту всіх мешканців під'їзду, не дивлячись на різницю у віці, чоловіки часто спілкувалися і нерідко конфліктували. Старший з них - останній господар ножа, що став підозрюваним, - мав алібі на час злочину, але ретельна перевірка показала, що воно є вигаданим. Під тиском реальних фактів він зізнався, що того вечора в черговий раз посварився з молодим сусідом і, будучи напідпитку, наніс йому ножове поранення.

З якихось особистих міркувань госпіталізований хлопець не став називати міліціонерам свого кривдника, але це не врятувало останнього від відповідальності. Порушена кримінальна справа. Ведеться слідство.

Звичайно, з подібним послужним списком на роботу він ніде влаштуватися не міг і перебивався випадковими заробітками. Надійним джерелом прибутків вважав крадіжки, але сам “світитися” не бажав, покладаючись на співучасників, краще неповнолітніх – до них, мовляв, ставляться поблажливіше. “Поклавши око” на сусідського підлітка з малозабезпеченої сім'ї, Андрій переконував того, як просто можна “заробити”, побувавши в чужій квартирі, коли там немає хазяїв, тим більше, що реалізацію викраденого він бере на себе. Парубійко не піддавався, і Андрій від умовляння перейшов до загроз, навіть ухитрився протримати хлоп'я кілька годин у замкненому прикомірку, для більшого ефекту. І незабаром домігся свого.

Побувавши з матір'ю в гостях, хлопець украв дві золоті каблучки господині, які приніс “наставникові”. Той швиденько продав їх, з отриманої суми виділив дещо “добувачеві”, наставляючи на чергову “справу”. Але жінка кинулася, що немає каблучок і відразу запідозрила в крадіжці підлітка. А той і не відмовлявся. Правда, до заяви в міліцію справа не дійшла.

Як розповів заступник начальника карного розшуку Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Герман Приступа, після невдачі Андрій вирішив діяти самостійно. Пізнім вечором на одній з вулиць він зустрів неповнолітню дівчину. Затягши її в під'їзд, покидьок наказав їй зняти сережки, а коли вона відмовилася, ще й поглумився над жертвою. Зловмисник розраховував на повну безкарність, сподіваючись, що було темно і жертва не запам'ятала його прикмет...

Однак у міліції вона згадала все – його руки й правильну мову, його одяг, а трохи пізніше, що десь раніше його бачила. Коли через кілька днів до Андрія прийшли оперативники, він відмовлявся від усього. І під час слідства стояв на тому, що вечір провів у бабусі-сусідки. Та спочатку підтвердила його алібі, і тільки під тиском інших свідків зізналася, що Андрій попросив її так сказати, а вона не могла відмовити настільки ввічливій людині. Втім, і без цього потерпіла впевнено впізнала ґвалтівника.

Андрій став перед судом за обвинуваченням у скоєнні розбою, зґвалтування, залучення неповнолітніх у злочинну діяльність. Він усіляко намагався піти від відповідальності, намагаючись й у судовому засіданні підтримувати імідж порядної людини, що стала жертвою непорозуміння. І тільки припертий до стіни зібраними доказами, скинув «маску», явивши учасникам процесу своє справжнє обличчя. Почав кричати, погрожувати свідкам, не захотів слухати вирок, гримлячи прутами ґрат...

Але вислухати вирок довелося. Він суворий - десять років позбавлення волі.

Василь Дмитрович розповідає, що колись мав добре здоров’я, а зараз вже не те. Ноги болять настільки, що рухатися без інвалідного візка майже не може. Про свою біду розповів теперішньому начальникові Снятинського райвідділу майору міліції Володимиру Сміху. До того ж, у той день у райцентрі проводив прийом громадян начальник УМВС України в Івано-Франківській області Василь Кузнєцов. Міліцейські керівники багато не обіцяли, просто за кілька днів повідомили ветерана, що відтепер однією проблемою у нього поменшає.

На зустрічі з ветераном міліціонери побажали йому сили духу і мужності. Можливо, колись настане такий час, що за самовіддану працю ветеранам міліції вручатимуть гарні автомобілі, але направду кожному потрібно те, що необхідно вже. Важливо просто не бути байдужим до чужих проблем.

Прокуратурою порушено кримінальну справу за ст. 368 (одержання хабара) та ст. 15 (замах на злочин) КК України.

Прокуратурою порушено кримінальну справу за ч.3 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем).