Того вечора прогулянка стала останньою в житті малюка. Закінчивши хатні справи у сусідки, Юля не знайшла ні її, ні братика. До пошуків підключилися сусіди. Повідомили батьків, які в той час були на роботі. Ніхто не міг подумати, що з дитиною в селі могло трапитися щось лихе, сподівалися, що, Владик загрався і забрів кудись. Всі в селі любили маленького допитливого хлопчика, який на свої літа був дуже розвиненим і милим дитям. На страшну знахідку натрапив сусід, який прийшов до криниці брати воду ... Владика підняли з 26 –метрової глибини, коли йому вже нічим не можна було зарадити...

Начальник Літинського районного відділку міліції Юрій Дубецький розповів, що коли працівники міліції виїхали на місце, то відразу виникли підозри щодо обставин загибелі малюка:

- Ми почали опитувати жителів села. Сусід, який пішов того вечора по воду, і виявив дитину, розповів, що, відро після його загибелі залишилось стояти на кругу криниці. Цей факт і насторожив, бо, якби хлопчик з необережності впав у воду, він не міг би не зачепити його. В той же час стало відомо, що хтось з людей бачив, як від криниці відбігала Тетяна, з якою залишався Владик перед зникненням, тож підозра впала на неї.

Навіть ті міліціонери, яким у житті доводилося затримувати різних злочинців і стикатися з людською жорстокістю, як і його колеги був шокований тим, що сталося. Перше запитання, яке поставили підозрюваній у скоєнні страшного злочину – чому так вчинила? Однозначної відповіді на це запитання підозрювана дати не може.

Спершу Тетяна говорила, що сталося це випадково, вона злякалася і втекла. І лише згодом підозрювана згодом зізналася, що зробила це навмисне через заздрощі, які проймали її. Вона не могла змиритися з тим, що у сусідській сім’ї все було благополучно, щасливі батьки виховували двоє дітей, а вона все ще залишалася одинокою.

Тепер, перебуваючи у стінах ізолятора, ніби й не кається, а намагається перекласти страшну вину на якісь голоси, що нібито уві сні наказали вчинити таке з дитиною.

На підозрювану чекає судово-психіатрична експертиза, яка визначить, чи усвідомлювала вона в момент вбивства свої дії. Якщо вина затриманої буде доведена в суді їй загрожує до 15 років тюремного ув’язнення.

Матері загиблого Владика - Тетяні після страшного горя, яке водночас закрило чорною хмарою світ, залишивши тільки біль, не вдається стримувати пекучих сліз, згадуючи про пережите. Вона ніколи, напевно, не зможе зрозуміти і пробачити жінку, яку приймала в своїй сім’ї наче рідну і яка відібрала у неї найдорожче:

- Ми були з нею в дружніх, хороших стосунках, такого дня не було, щоб вона не приходила до нас – і снідали і обідали разом, навіть ночувала в нас. Коли народився Владик вона часто гралася з ним, він ріс в неї на очах. Я навіть часом залишала сина на неї, коли старша дочка була в школі, а мені потрібно було відлучитися з дому. Між нами ніколи не було суперечок, ні сварок. Навпаки, ми її жаліли, допомагали, бо залишилась сиротою, хворіла, їй робили на серці операцію. Недавно вона повернулася з лікарні, то я свою дочку просила, аби вона не відштовхувала її, а навпаки зайшла до неї, підтримала...

Один час вона пила, були в неї сумнівні компанії. Я завжди її старалась вислухати, допомогти вибратись з тієї залежності. Останній час вона взялася за розум, але жалілася, що її беруть якість страхи. Ніхто з місцевих людей не міг подумати, що вона здатна комусь зробити зле, навпаки, всі переживали, аби з нею нічого не трапилося. ..

Єдине, чого я хочу – хай вона отримає те покарання, на яке заслужила...

Після трагічної звістки горе сім’ї стало загальним горем на сільській вулиці, де всі жили однією дружною родиною. Не було жодної людини, яка б залишилася байдужою до зникнення хлопчика. Тепер люди шоковані і не можуть зрозуміти, як могло статися, що дівчина, яку всі любили, жаліли і допомагала відплатила так страшно і безжалісно. Ще зовсім недавно сільські люди допомогли їй грішми на операцію, а тепер вимагають для неї кари.

Сусідка Галина була однією з тих, хто останнім бачив малого Владика. Хлопчик був на руках у Тетяни:

- Я й свою дитину з нею залишила. Коли я зайшла в двір, то почула, як щось впало в криницю, але я вирішила, що то відро погано поставила. А вже потім, коли Владик зник і сусід попросив подивитися в криницю – там наче щось вспливло – у мене підкосилися ноги...

Звісно, кому ж сподобається, якщо якийсь випивака захоче зробити ревізію вашої сумки. Леонід, також, відмовив, але невідомий, продовжуючи лементувати, звернувся до громадян на зупинці з проханням дати йому якусь палицю. За іронією долі біля зупинки валявся якийась півтораметровий дрючок, яким і скористався злочинець. З палицею в руках та погрозами він підступив до Леоніда. Усвідомлюючи небезпеку, той намагався загасити назріваючий конфлікт і почав розмову з агресивним опонентом. На перший раз це йому вдалося. На деякий час розмова заспокоїла Олексія, так назвався невідомий, і він відклав свою "зброю" вбік, але не далеко, поставив поруч.

А вже через деякий нетривалий проміжок часу в нього стався новий напад безпричинної агресії і він спробував вирвати з рук Леоніда сумку. Це йому не вдалося і тоді він знову взявся палицю. Два удари прийшлися по сумці. Леонід звернувся до присутніх з проханням викликати міліцію, або допомогти йому, але ніхто і пальцем не поворухнув. Нападник же продовжував насідати, схопивши свою жертву однією рукою, і стискаючи палицю в другій, почав вимагати щоб Леонід віддав йому сумку, але той продовжував чинити опір. Тоді Олексій, переломивши палицю, кілька разів вдарив Леоніда по голові. Той намагався закрити голову руками і отримав ще декілька ударів по руках.

Від отриманих тілесних ушкоджень Леонід на деякий час втратив свідомість, а коли прийшов до тями, спробував був тікати від озвірілого нападника. На щастя, під’їхав довгожданий тролейбус. Забігши в салон, потерпілий розповів про те, що сталося водію, а пасажири викликали міліцію. Здобиччю зловмисника стала господарська сумка Леоніда, в якій знаходився мобільний телефон „Сіменс”, цифровий диктофон „Панасонік”, гроші в сумі 100 гривень, записник, годинник, парасолька та овочі, які Леонід віз додому з дачі. В ході оперативно-розшукових заходів співробітниками Чернігівського районного відділу міліції був затриманий житель Старого Білоуса , 1977 р.н., який скоїв даний злочин. Останній затримай до ізолятора тимчасового утримання Чернігівського РВ. Мобільний телефон вилучено та повернуто власнику, вживаються заходи щодо вилучення та повернення іншого майна.

Надвечір 28 липня в міліцію звернувся 57-річний чоловік з повідомленням про те, що пограбовано екологічно-духовний центр “Здвижин”, розташований в лісовому масиві на околиці села Кобаки. Ця споруда, яка більше нагадує каплицю, слугує своєрідним місцем паломництва туристів і подорожніх. Вона не охороняється: за культовою спорудою наглядає подружжя літніх людей, натомість всі бажаючі можуть тут помолитися.

Чергові відвідини духовного центру неприємно вразили чоловіка. Проламані двері і відсутність скриньки для пожертв засвідчили про те, що тут побували не паломники, а злодії і вандали.

За словами начальника підрозділу карного розшуку косівської міліції Ярослава Палчинського, міліціонери упродовж двох днів ретельно перевірили осіб так званої групи ризику, які потенційно могли вчинити злочин. Таким чином й “вийшли” на 48-річного місцевого неробу, раніше судимого за злодійство. У нього було виявлено поліетиленовий кульок з грошима, переважно купюрами номіналом 1, 2, 5 гривень. Затриманий зізнався у скоєному, щоправда, сказав, що при перерахунку поцупленої зі скриньки суми нарахував близько півтори тисячі гривень.

На час затримання у нього вилучили 350 гривень, решта, як зізнається, пропив. Цікаво, що чоловік намагався уникнути відповідальності, спробувавши відкупитися. Отож за скоєне прийдеться відповідати.

Як повідомив перший заступник начальника Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Ярослав Рубінський, чітких пояснень з цього приводу матір не дала. Утім, правоохоронці негайно вдалися до пошукових заходів.

Обстежували навіть частину лісового масиву. Близько шостої ранку наступного дня старший дільничний інспектор Василь Іваночко таки знайшов немовля - в целофановій обгортці міліціонер знайшов дитину, заховану у підвальному приміщенні. На тілі закривавленого немовляти були виявлені поранення від гострого предмета, ймовірно ножа.

Знахідку дільничний негайно відвіз до лікарні. Життя дитини врятували, проте її подальша доля вельми невизначена. Лікарі підтримують життя немовляти за допомогою спеціального устаткування. Дитина народилася з вродженою аномалією, подолати яку практично неможливо. Вочевидь, побачивши це, матір вирішила позбавитися дитини.

За даним фактом порушено кримінальну справу. Дії матері наразі кваліфікуються як замах на вчинення злочину, передбаченого ст.117 Кримінального Кодексу України “Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини”.

Близько дев’ятої вечора в міліцію звернулася 21-річна жінка з повідомленням про те, що зникла її дворічна донька. Мовляв, поки поралася по господарству, втратила контроль над дівчинкою. То вже тепер стало зрозуміло, що зникнення дитини було аж ніяк не випадковістю. Судячи зі способу життя цієї молодої жінки, таке могло трапитися чи раніше, чи пізніше. М’яко кажучи, матір неналежним чином доглядала за двома малолітніми дітьми. Батько тим часом подався за кордон.

На повідомлення про зникнення Діанки міліція відреагувала якнайшвидше. Чого гріха таїти, допускалося й найгірше. Звечора обстежили усі закутки подвір’я, з кожною годиною радіус пошукових дій дедалі збільшувався. Міліціонери планомірно і ретельно обстежували сусідські обійстя, криниці, складські приміщення і підвали. Проте минав час, але результату не було. Під ранок до пошуків дитини приєдналося близько 60 міліціонерів, а також небайдужих мешканців села.

Команда “відбій” в радіостанціях і по мобільному зв’язку пролунала о пів на першу дня, коли Діану знайшли. Дитяче рюмсання з грядки, засадженої кукурудзою, почула 65-річна бабуся. Саме неподалік цю місцевість “прочісувала” група міліціонерів, тож дитину автомашиною негайно відправили до лікарні. Можна лише уявити, яких поневірянь зазнало це дитинча за півдоби мандрів. Адже дівчинку знайшли за кілометр від батьківської оселі, у короткому платтячку і в тапочках босоніж. Її тіло густо вкрите слідами укусів комарів, на ручках і ніжках – синці, очевидно, від падіння.

Той факт, що вона зайшла так далеко, переконує у нещирості матері. Зокрема, про те, коли саме вона виявила зникнення дитини. Складається враження, що молода жінка просто забула про її існування. У селі подейкують, що таке – звичне явище для цієї горе-матері. Правова оцінка щодо фактів невиконання нею батьківських обов’язків по догляду за дітьми ще попереду.

Тим часом лікарі Коломийської дитячої лікарні запевняють, що під їхньою опікою Діана почуватиметься не як удома. Вона буде в теплі і любові, не відчуватиме голоду і страху. Можливо, це “навчить” і її матір, яка хоч зараз поряд зі своїми двома дітьми.