Наприкінці березня до УБОЗу київського главку міліції надійшла інформація про те, що в столиці з’явилася організована злочинна група, яка діє на замовлення.

В Оболонському районі біля будинку №34 по вулиці Героїв Дніпра злочинці викрали заступника директора ТОВ “Брокбізнесактив” 37-річного Олега Г. та, погрожуючи йому та його родичам фізичною розправою, вимагали 500 тисяч доларів США.

Начальник Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в м. Києві Валерій Гелетей розповів, що з 20 по 22 березня бандити тримали свою жертву на дачі у Фастівському районі, прикувавши полоненого наручниками ліжка. Під таким психологічним тиском бранець вимушений був погодитися на пропозиції злочинців.

Взявши замість нього в заручники його 70-річного батька, бандити відпустили бізнесмена збирати потрібну суму. Першу частину неіснуючого боргу в сумі 27 тисяч доларів він передав одному із учасників злочинної групи – таксисту, в його ж автомобілі. Діяльність групи задокументували співробітники київського УБОЗу та Служби безпеки України. Зафіксувавши факт передачі другої частини грошей – 6,5 тисяч доларів та зібравши іншу доказову базу, оперативники почергово затримали підозрюваних в місцях їхнього проживання.

У ході оперативно-пошукових заходів було встановлено, що чоловік, який замовив цей злочин – давній знайомий потерпілого. Саме він знайшов людину, спільно з якою вони розробили план дій, аби примусити заручника сплатити викуп.

Щодо чотирьох затриманих суд обрав запобіжний захід – арешт, один – на підписці про невиїзд, ще троє із цієї банди зараз у розшуку.

Оперативна група, яка невдовзі прибула на місце злочину, одразу розпочала складну та копітку роботу щодо встановлення осіб невідомих південних зловмисників. За свідченнями кількох свідків було складено детальні фотороботи обох розбійників. Незабаром розслідування дало позитивні плоди – оперативники вийшли на двох молодих громадян Грузії, які досить точно відповідали прикметам, наданим потерпілими працівниками магазину.

З’ясувалося, що ті останнім часом регулярно приїжджали до столиці України, користуючись міжміськими автобусними маршрутами, та знімали у місцевих жителів помешкання на кілька днів. Бажаючих надати тимчасову житлоплощу вони завжди легко знаходили на Київському залізничному вокзалі. Протягом своїх коротких візитів постійно подорожували містом - самі, без супроводу.

Співробітники міліції ознайомили квартировласників, для яких «Київ-пас» є звичним джерелом заробітку, з фотороботами, і за кілька днів уже отримали довгоочікувану інформацію – таємнича пара знову нагодилася до Києва. Не встигли вони вирушити у чергову екскурсію столицею України, як уже були затримані за підозрою у скоєнні розбійного нападу. Підозра невдовзі підтвердилася – при поверхневому догляді у візитерів було вилучено жетон від камери схову все того ж Центрального залізничного вокзалу Києва. За його номером значилася сумка, в якій знаходилася… частина викрадених на вулиці Артема мобілок. Решту мандрівники, на жаль, на той момент уже встигли реалізувати, втрачену власність мобільної фірми ще належить відшукати. А поки що всі вилучені пристрої зв’язку в цілості повернуто до магазину.

Разом з краденим в сумці лежав і засіб розбою – пневматичний пістолет, який, звичайно ж, досить важко відрізнити на око від вогнепального. Проте зброю було впевнено, без вагань, згадано потерпілими. З наявності в затриманих чисельних автобусних квитків було зроблено висновок, що об’єктом їх полювання на Вкраїні був не лише Київ. Так само вони робили регулярні візити до Донецька та Львова. Тепер тамтешні правоохоронці також зацікавляться маршрутами подорожей енергійних мандрівників їх рідними містами.

Якщо вам також довелося постраждати від «екскурсій» цих грузинських гостей, ви маєте змогу повідомити про це, навідавшись до Шевченківського райуправління Києва, або зателефонувавши:

486-03-06, 486-01-81.

Як встановило слідство, майже всі злочини скоєно серед білого дня, іноді – під час обідньої перерви. Вибравши майже навмання яку-небудь фірму, зловмисник – колишній тесляр – викруткою відкривав замок однієї з кімнат, виносив перше, що потрапляло на очі, і виходив непоміченим. За його визнанням, більше 10 секунд в приміщенні не затримувався, щоб не бути захопленим «на гарячому». Брав в основному оргтехніку, відео- і аудіоапаратуру, а також попутно залишену сумку чи мобільний телефон, що лежав на видному місці.

Враховуючи вузьку спрямованість викрадача у виборі об'єктів – обкрадав тільки офіси – потерпілими від його діянь є організації, хоча у деяких випадках постраждали і приватні особи. Особливо полюбляв зловмисник заходити в учбові заклади, де на його користь спрацьовували великий потік учнів і відносно низька пильність вахтерів і чергових. Навіть якщо на виході і зупиняли чоловіка, що виносить на витягнутих руках монітор і системний блок комп'ютера, то його відповідь «Несу на ремонт» чомусь цілком задовольняла чергових – і злочинець безперешкодно йшов з викраденим.

Обдурити так само співробітників карного розшуку офісному злодію не вдалося. Порушена кримінальна справа, ведеться слідство.

Наприклад, один з «жартівників» наприкінці квітня «замінував» доменний цех Макіївського металургійного заводу, який займає пристойну територію. Вибухового пристрою, звичайно ж, виявлено не було, однак діяльність підприємства на деякий час була припинена, і його керівництво готове пред'явити значний позов авторові-анонімникові.

Варто помітити, що нинішні технічні засоби дозволили значно збільшити відсоток розкривання таких злочинів навіть у порівнянні з декількома роками раніше. Сьогодні, практично кожен другий «мінер» притягується до кримінальної відповідальності, серед них, на жаль, значна частина неповнолітніх, специфічне бажання яких побавитися нокаутує батьківський гаманець. Приміром, за рішенням суду Ворошиловського району Донецька батьки трьох подружок заплатили близько 8 тисяч гривень за «мінування» дівчатами своєї школи. Однак, зустрічаються й дорослі індивідууми.

Так, у м. Дебальцеве співробітники місцевої міліції затримали «телефонного терориста», який протягом одного дня «замінував» Центрально-міську лікарню й залізничний вокзал. Дзвінки від нього надходили на всі номери екстрених служб міста – 01, 02, 03. Він повідомив, що в лікарні залишена сумка з вибухівкою, потім перемикнувся на вокзал. Стражам порядку довелося евакуювати півсотні співробітників і хворих, у тому числі й післяопераційних, перекрили також три прилеглі автодороги. А потім анонім захотів почати переговори з мером міста, зажадав велику грошову суму й завірив, що вибух неодмінно відбудеться у встановлений час.

Співробітникам міліції вдалося його затримати. «Телефонним терористом» виявився 32-річний місцевий житель, інвалід 2-ої групи. За його признанням, у цей день він випив за обідом приблизно 300 грамів горілки. Потім дивився телепередачу про те, як медики ставлять на ноги спортсменів, які отримали травми. Оскільки наш герой має серйозну хворобу ніг, то, з його слів, телепрограма підштовхнула його до радикальних дій. Він вирішив заробити на власне лікування «мінуючи» людні місця.

Тепер за фактом завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху порушено кримінальну справу. Винуватцеві грозить покарання у вигляді великого штрафу, арешту до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років.

Прибулі на місце події оперативники застали моторошну картину – скалічені й обгорілі тіла двох дівчат віком приблизно 20-25 років. Пізніше судово-медична експертиза вкаже, що одній жертві нанесено чотирнадцять рубаних ран голови, іншій – п'ять. Після цього їх тіла облили бензином і підпалили.

Проводячи подвірний обхід, працівники міліції намагалися встановити особи загиблих і знайти можливих свідків цієї події, однак зусилля оперативників поки успіху не мали. У цей час до Броварського міськвідділу міліції звернулися батьки 18-річної Антоніни Б. (всі імена змінені - авт.), що напередодні не прийшла додому ночувати. На цей час районні колеги вже сповістили про злочин співробітників міського відділу. У міліцейському орієнтуванні нещасні батько й мати впізнали свою дочку... Відпрацьовуючи знайомства загиблої Антоніни, міліціонери встановили ім'я другої жертви. Нею виявилася 20-річна уродженка Житомирської області Ірина Ч., що знімала кімнату у Броварах і працювала в одному з місцевих кафе, де дівчата й познайомилися.

Оперативники відпрацьовували відразу кілька версій, у тому числі навіть на території Житомирської області. Продовжуючи перевіряти коло знайомств загиблих, співробітники карного розшуку вийшли на такого собі Михайла П. Батьки Антоніни зі слів доньки знали, що 22-річний хлопець нібито залицяється до неї, забирає й привозить її додому на своєму автомобілі. Також виявилося, що Михайло працює в Броварах приватним таксистом. Поступово відновлюючи картину трагедії, співробітники міліції встановили свідків, котрі бачили, як подружки сідали до Михайлового автомобіля.

За місцем проживання парубка не було, – розповідає начальник ГУМВС України в Київській області генерал-майор міліції Віталій Яловенко. – Батьки пояснили оперативникам, що Михайло зараз саме виконує замовлення – обслуговує весілля. Не знаючи, як він може відреагувати на затримання, ми вирішили застати хлопця зненацька. Для цього в будинку влаштували засідку. Пізно ввечері Михайло повернувся додому, де й був затриманий. Спочатку парубок від усього відмовлявся й заявляв, що ні Антонині, ні її подруги напередодні взагалі не бачив, однак під тиском незаперечних доказів зізнався у вчиненому й розповів про події попереднього дня...

Михайло близько року «втрачав голову» за Антоніною, однак його залицяння дівчина серйозно його не сприймала й взаємністю не відповідала. У той фатальний день Михайло під'їхав до кафе, у якому працювала Ірина й де саме в цей час перебувала Антоніна, і запросив дівчат покататися. Коли подруги сіли в автомобіль, Михайло поїхав додому до свого двоюрідного брата, 31-річного Миколи Н. Запитавши у брата, чи не хоче він розважитися з дівчатами й одержавши його згоду, Михайло пояснив, що тому дістанеться дівчина на ім'я Ірина, а собі він залишає Антоніну. Молоді люди сіли в автомобіль і поїхали за місто.

У селі Димитрово недалеко від місцевого цвинтаря Михайло зупинив автомобіль і, вийшовши з нього, покликав із собою Тоню, а Микола з Іриною залишилися у салоні. Раптом вони почули глухі звуки ударів біля машини, потім дверцята з боку дівчини різко відчинилися. Михайло схопив Іру за волосся, виволік її з машини й наніс кілька ударів монтировкою. Здивованому Миколі пояснив: «Не стала Тонька моєю, так нехай же не буде нічиєю!», а Ірина, мовляв, усе бачила, тому є свідком. Після цього він дістав каністру, облив тіла дівчат бензином і підпалив.

Хлопці поїхали додому до Миколи, де Михайло переодягся у знайдену в брата одежину і сховав закривавлену монтировку, а також золоті прикраси, зняті з убитих, і сумочку Ірини з її паспортом і особистими речами. «Здобич» вирішили сховати у гаражі Миколи (до речі, раніше засудженого за квартирні крадіжки), після чого Михайло поїхав додому. А наступного дня він у своєму автомобілі спокійно катав молодят...

На даний момент Броварською міжрайпрокуратурою порушено кримінальні справи за статтями, що передбачають покарання за скоєння вбивства двох і більше осіб, а також за приховування злочину. Обоє підозрюваних у здійсненні цих злочинів затримані, ведеться слідство. У разі доведеності вини Михайла П. йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

30-річний затриманий працював у банку юристом, а «кругленьку» суму запросив у бізнесмена як винагороду за допомогу в поверненні документів, подані ним для отримання кредиту в розмірі 250 тисяч гривень. Причому кредитні папери із заявкою на позику завбачливий юрист сам і викрав з кабінету керуючого банку. Насправді ж він і не планував повертати документи, а відразу знищив їх, аби не накликати на себе підозру.

До цього юрист перебував на хорошому рахунку і такий його кримінальний викрутас виявився великою несподіванкою для керівництва та працівників банку. За плечима в правознавця немалий досвід роботи на державній службі. Щоправда, якось він «засвітився» в шахрайській історії, однак тоді йому пощастило вийти сухим з води і він проходив у справі лише як свідок.

Тепер, повідомив начальник відділу боротьби з міжнародними злочинними угрупованнями УБОЗ УМВС в області В’ячеслав Карпенко, шахрайський талант підозрюваного все таки «оцінено» – кримінальною справою, порушеною за фактом шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому, відповідно до ч.2 ст.190 КК України.

На період досудового слідства юрист перебуватиме на підписці про невиїзд.

Як повідомив заступник начальника ВДСБЕЗ УМВС Олександр Мороз, в грудні минулого року посадовець, розглянувши заяву генерального директора одного з вінницьких ТОВ щодо примусового виконання наказу господарського суду про стягнення на користь товариства понад 303 тисяч гривень, відкрила відносно Ладижинської ТЕС виконавче провадження та винесла постанову про арешт коштів на рахунках підприємства.

Реакцією на ці дії стало письмове попередження працівника виконавчої служби керівництвом Ладижинської ТЕС, про те, що теплоелектростанція включена до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Це повинно було стати підставою для зупинення виконавчого провадження.

Однак, завідомо йдучи на порушення п.3.7 цього Закону, в якому зазначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупинення виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємця, посадовець підписала платіжні вимоги. На їх підставі з рахунку Ладижинської ТЕС було стягнуто понад 82 тисячі гривень на користь підприємства-кредитора.

За інформацією ВДСБЕЗ УМВС в діях посадовця ДВС вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем).

За цим фактом прокуратурою області порушено кримінальну справу. Хто «нагрів руки» на такій фінансовій операції має з’ясувати слідство, що наразі проводить обласна прокуратура.

Затриманий давно має проблеми з законом, засуджувався за вимагання та розбій, але, відсидівши загалом 2 роки у слідчому ізоляторі, двічі отримував умовні покарання.

Наразі міліція перевіряє, чи не «засвітився» вилучений у вінничанина пістолет у раніше скоєних злочинах. Попередні дані розслідування свідчать, що принаймні в одній кримінальній історії ця зброя стріляла. Сам затриманий зізнався, що три тижні тому біля вінницького ресторану поранив в ногу свого 25-річного знайомого, теж раніше судимого – постріл став розв’язкою з’ясування стосунків та «компенсацією» за образу.

Як повідомили у відділі боротьби з організованими злочинними угрупованнями УБОЗ УМВС, за фактом незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї порушено кримінальну справу відповідно до ч.1 ст.263 КК України. Підозрюваного на період досудового розслідування взято під варту.