На місце злочину оперативно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з начальником районної міліції. Почалося розслідування. Міліціонери мали з’ясувати, хто і за що так розправився з літньою жінкою. З її помешкання зникла рушниця, яка належала покійному чоловікові та три тисячі гривень. В спальні злочинці покинули кухонні ножі, один з яких став знаряддям розправи.

Проведені оперативні заходи дозволили того ж вечора затримати двох підозрюваних у скоєнні жахливого злочину, - розповів начальник Козятинського райвідділу міліції Сергій Кутяшев. З’ясувалося, що вони в день вбивства ще з одним місцевим чоловіком працювали в загиблої - бабуся найняла їх штукатурити веранду. А задовго до того як прийти на роботу в головах трійці народився план, як заробляти злочинним шляхом гроші. І літня жінка стала першою жертвою. Задум був простий – вбивати одиноких безпомічних людей з метою наживи, адже коли життя добігає свого завершення кожен відкладає на чорний день заощадження...

Коли вранці працівники прийшли до господи старенької доробляти замовлення, один з них попросив бабцю показати рушницю, мовляв, якщо сподобається, то купить. Коли жінка, нічого не підозрюючи вийняла зброю зі спеціального ящика для зберігання, злочинці перейшли до дій. Один із них прикладом ударив їй по голові, розбив обличчя, потім до справи долучилися подільники. Били нещасну без жалю і докорів сумління. А коли беззахисна жертва на підлозі втратила свідомість, заходилися перевертати все в будинку – шукали гроші. За якийсь час бабуся подала ознаки життя, застогнала. Тоді один з нелюдів жорстоко і безповоротньо поставив крапку у старечому житті, перерізавши горло...

Криваві гроші поділили між собою, двоє, за них же, відразу пішли пиячити. Третій, даючи свідчення міліціонерам, каже, що відмовився від своєї долі, мовляв, совість прокинулась.

Вбивці були впевнені у своїй безкарності, адже не було свідків кривавого злочину. Один із них навіть співчутливо запевнив міліціонерів, що якби знайшов злочинника, то порвав би його. Втім, сьогодні він, як і його напарник, що перебувають під арештом, зізналися у скоєному. Навряд чи запізніле каяття, яке навідало заскорузлі їх душі у ізоляторі, можна вважати істинним.

За фактом навмисного вбивства порушено кримінальну справу. Злочинцям загрожує до 15 років тюрми.

У момент гальмування таксиста врятувала інтуїція. Він, увімкнувши в салоні світло, автоматично глянув у дзеркало заднього виду. Чоловік за долі секунди зрозумів, що зараз на шиї у нього затягнеться зашморг, а в очі спрямований газовий балончик. Рвонувши з усієї сили ручку дверцят, вистрибнув із транспортного засобу. Услід йому пролунав постріл, як з?ясувалося пізніше - із пістолета марки “ПГШ”. Гумова куля лише пробила штанину Петра. Троє молодиків кинулися за втікачем.

У фарах автомобілів, що проїжджали дорогою, почергово відсвічувалася погоня. Чотирьох чоловіків наздоганяла й «ВАЗівка», за кермо якої всівся один із нападників.

Життя чоловіку врятувало те, що нарешті зупинився мікроавтобус, водій якого й викликав міліцію. Безробітні хлопці, троє – 1982 року народження, четвертий – на рік молодший, усі жителі Рівненщини, зрозуміли, що нічого вдіяти не зможуть, тому кинулися навтьоки.

Після отриманого надзвичайного повідомлення за лічені хвилини усі наряди дорожньо-патрульної служби ДАІ вели пошук нападників. Інформацію про прикмети розшукуваних передали й у розважальні заклади та на автозаправні станції.

О 5.30 наряд ДПС, обстежуючи шляхи відступу молодиків до міста, помітив чотирьох осіб неподалік перехрестя Льонокомбінатівської – Костромської-Гагаріна в обласному центрі. Наряд затримав двох із чотирьох розбійників.

До розшуку втікачів залучили працівників Рівненського райвідділу міліції. А ті до кінця доби затримали й інших двох молодиків. Нині вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання м. Рівного. Проти підозрюваних прокуратура порушила кримінальну справу одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Так, їм інкримінують частину другу статті 187, а це – розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, що карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. А пункт шостий статті 115 через статтю 15 КК України говорить про замах на вбивство з корисливих мотивів.

Віктор на початку березня приїхав зі східної України до двоюрідного брата в село Русивель Гощанського району, аби залишитись у нього. Отримавши відмову, подався до сусіднього села Синіва, де поселився у 46-річного Ростислава, який самотньо жив із паралізованою матір?ю. У чоловіків було чимало спільного: обоє жили одиноко, не створивши власної сім?ї; на життя заробляли поточними сільськими заробітками. Гроші ж незмінно витрачали на оковиту. Коротше кажучи, непристойний спосіб існування цілком задовольняв двох чужих людей, яких доля звела під одним дахом. Символічні гроші, які Віктор сплачував за проживання, варті були занедбаного помешкання. Немічна мати крізь сльози спостерігала за Ростиславом. Усе, що їй залишалося, чекати від сина подачки, а той не поспішав приділяти матері належний догляд.

Коли в оселі з?явився гість, старенька не витримала, й пожалілася Віктору на недбале ставлення єдиного сина. Додало чоловіку негативних емоцій того злощасного дня й п?яне варнякання Ростислава, котрий усе вчив квартиранта, як правильно жити. Нетверезий Віктор схопив сокиру та з усієї люті двічі вдарив товариша обухом по голові.

Після зізнання Віктора на місце події терміново прибули працівники прокуратури й міліції. Як повідомив заступник начальника відділу карного розшуку капітан міліції Володимир Голубош, тіло померлого підозрюваний засунув під ліжко. Переламаний череп, пошкоджений головний мозок, практично миттєва смерть – уже пізніше констатують судмедексперти.

Докази, зібрані на місці злочину, підтвердили злочинні дії Віктора. А в органи внутрішніх справ він прийшов тому, що добре знав – міліція знайде винного у смерті людини. Адже добре пам’ятав – кожного разу за протизаконні дії йому довелося відповідати.

У свої 42 чоловік вшосте потрапив за грати. Та вперше – з власної ініціативи.