Обшуки за місцем проживання і роботи затриманих виявилися дуже результативними. У гаражі одного зі зброярів вилучено 10 пістолетів різних моделей, зокрема «Термінатор», «Вальтер», «Парабелум», «Марголіна», пістолети газовий та для підводного полювання, а також ручка-пістолет для відстрілу сигнальних ракет. Там же знаходилися магазини, оптичні приціли і прилади для безшумної стрільби – глушники.

У ході обшуку за місцем роботи другого фігуранта – 55-річного токаря одного з підприємств міста – виявлені осколкова граната, 3 електродетонатори, півкіло тротилу та близько 2 кг амоніту, майже тисяча набоїв, 2 пістолети і газовий револьвер. Окрім цього в різних схованках токарного верстата зберігалися предмети й деталі для виготовлення і ремонту зброї: стволи і приклади, магазини, у тому числі і від карабіна, кулемета, автомата Калашникова, рамки, затвори і інші металеві частини.

За словами затриманих, виготовленням бойових одиниць вони займалися «на замовлення», не відмовлялися і від проведення ремонту. Розділення обов'язків відбувалося залежно від складності та технологічності роботи. Так, наприклад, один зі зброярів виготовляв ствол, а другий, використовуючи верстат підприємства, насікав на ньому нарізи, досягаючи дуже високої точності. Деякі зі створених умільцями пістолетів експерти визначають як «нарізну зброю, виготовлену заводським способом».

Раніше донецькі «кулібіни» працювали на одному підприємстві і зійшлися завдяки загальному захопленню. Вони пояснюють, що зброєю займалися «за покликом серця». Але у правоохоронців є докази, що деякі продані ними пістолети використовувалися при здійсненні вбивств на території Донецька.

У даний час проводяться заходи щодо встановлення осіб, які купували в умільців зброю або приносили її для ремонту, а також джерел надходження до них готової зброї та боєприпасів.

Кримінальні таланти красномовно описували дідусям і бабусям медичний апарат, що виліковує практично всі хвороби. В підтвердження своїх слів шахраї залишали добросовісно відксерений технічний паспорт на медичне чудо з красномовним надписом від руки "частково проплачено". "Співробітники соцзабезу" пояснювали потенційним покупцям, що при повній вартості апарату в 4 тисячі гривень їм цей засіб для омолодження обійдеться всього в 350-400 гривень. Решту проплатила держава, піклуючись про своїх немічних громадян. Артистичні здібності жінки і її напарника настільки підкупили пенсіонерів, що число бажаючих купити панацею від усіх хвороб перебільшило 250 чоловік.

Прізвища "щасливих" майбутніх власників чудо-апарату вносилися у надруковані на комп'ютері відомості, де згодом красувалися підписи всіх обдурених. Зібравши гроші з пенсіонерів, шахраї залишали їм ксерокопії техпаспорта на медичний прилад і щедрі обіцянки незабаром привезти товар.

У деяких селах району пройдисвіти розширили асортимент продукції, пропонуючи наївним селянам купити слухові апарати. Ще кілька десятків людей придбали за 350 гривень "документи" на 50% знижку на усі види ліків.

Нахабно обманюючи довірливих літніх людей, шахраї не гребували привласнити їхні заощадження шляхом злодійства. Після того, як господарі довірливо платили гроші за прилад, чоловік відволікав їх, а його напарниця тим часом забирала з розсекреченої потаємної сховки решту грошей. Таким способом парочка викрала з будинку жмеринських пенсіонерів 20 тисяч гривень. У Шаргородському районі до міліції звернулися з заявою двоє місцевих жителів, які після візиту "працівників соцзабезу" виявили пропажу більше 2000 гривень та 1400 гривень.

Як повідомив заступник начальника вінницького обласного управління карного розшуку Олександр Цимбалюк, за попередніми даними розслідування парочка відзначилася подібним чином у 5 районах області. Підозрювані в численних шахрайствах були затримані співробітниками вінницької міліції в Летичеві Хмельницької області. Вони доставлені в Шаргородский районний відділ міліції, де наразі перебувають під вартою.

Міліція вилучила у затриманих відомості, в яких зафіксовані прізвища потерпілих. У кожного з обдурених людей беруть пояснення. Багато хто з потерпілих дотепер чекає на чудо медицини та сподівається на знижки в аптеках.

27-річна вінничанка, яка сама виховує 9-річну дочку, на момент здійснення "круїзу" по області вже перебувала в розшуку за шахрайство, скоєне у Немирівському районі. Кримінальна справа, в якій фігурувала підприємлива мадам, чекає розгляду в суді. Її напарник до знайомства з фатальною леді не мав проблем із законом. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за фактами шахрайств в особливо великих розмірах. Тепер парочці загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі.

Якось громадянин Крутилін (прізвище змінене) відзначав день «гранованої склянки» зі своєю співмешканкою в своєму будинку. Цілком природно, що випивки їм не вистачило, довелося бігти за добавкою. І треба ж такому трапитися, що біля нічного ларька він зустрів свого колишнього однокласника, який цього дня відзначав свій день народження. Як тут не запросити в гості старого знайомого!?

Через якийсь час вся трійця сиділа за столом у Крутиліна в будинку. Але не даремно говорять, що скільки горілки не бери - однаково два рази бігати. А бігати довелося значно більше двох разів. Повернувшись у черговий раз із походу за спиртним, господар побачив, що гість сидить біля його співмешканки, яка лежить на дивані. Веселощі продовжилися, однак раніше судимому Крутиліну ревнощі не давали спокою: картина, яку він застав, знову й знову виникала перед його очами. Він вирішив помститися віроломному приятелеві. Дочекавшись, коли гість засне, він витяг з його куртки ключі від квартири, попрямував до нього й викрав всю побутову техніку. Після чого спокійно повернувся до себе, випив з однокласником ще по 100 грамів горілочки й відправив того додому.

У ході проведення оперативних заходів співробітники міліції затримали викрадача чужого майна. Як повідомив слідчий Красноармійського МРВ Мамонов О. О., який веде слідство у цій справі, викрадені речі повернуті хазяїнові, а зловмисник перебуває на підписці про невиїзд. Найближчим часом його доля буде визначена судом.

Восени 2003 року 33-річний Віталій К. (імена змінені - авт.) повернувся з «місць не настільки віддалених», де відбував покарання за скоєння крадіжок. Напевно, втомившись чекати коханого, його співмешканка Ольга зійшлася з іншим чоловіком, 32-річним Олександром. Той приїхав у їхнє село із Запорізької області й перебивався випадковими заробітками. На факт зради Віталій відреагував цілком спокійно й спочатку не пред'являв жодних претензій - утрьох сіли за стіл і випили за його повернення. «Трапеза» тривала до глибокої ночі й жінка вирішила йти спати. Чоловіки продовжили застілля, однак пізніше образа спливла з глибини душі Віталія. Між ним і суперником виникла сварка, ображений Віталій запропонував «вийти». На вулиці він почав наносити «опонентові» численні удари доти, поки Олександр не впав і не перестав дихати. Віталій звалив тіло на плечі й відніс його в сарай. На питання співмешканки вранці наступного дня: «А де Сашко?» Віталік буркнув: «А я звідки знаю? Поїхав, напевно...»

Труп суперника пролежав у сараї... цілий тиждень, а потім вбивця загорнув його в целофан і закопав на городі біля будинку. Мати вбитого, знаючи про його схильність до «рухливого» способу життя, особливо його не шукала, лише зрідка дзвонила Ользі й запитувала про те, чи не з'явився син. І тільки в середині березня цього року совість настільки сильно замучила Віталія, що в п'яному “угарі” він зізнався співмешканці, куди саме два з половиною роки тому «поїхав» Олександр...

За заявою жінки співробітники Макарівського райвідділу внутрішніх справ затримали Віталія К. Прокуратурою за цим фактом порушена кримінальна справа. Останнє слово у справі макарівського «отелло» - за судом.

За матеріалами УБОЗ Тернопільської області прокуратурою порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 369 КК України стосовно керівника відділу Тернопільської міської ради, який отримав від громадянина 10 тисяч доларів хабара для подальшої передачі службовим особам міськради за надання земельної ділянки під забудову в м. Тернополі.

Працівниками УБОЗ Вінницької області затримано державного виконавця Замостянського району, який вимагав та одержав 500 гривень хабара від місцевого жителя за закриття виконавчого провадження стосовно нього. Прокуратурою порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України.

Працівниками УБОЗ Львівської області викрито злочинну групу в складі трьох осіб, які створили у м. Львові три підприємства та, використовуючи бухгалтерські документи і печатки, оформляли договори про пайову участь у будівництві й купівлі квартир у ще не збудованому будинку у м. Львові по вул. Варшавській. Готівкові кошти, залучені на будівництво будинку і купівлю квартир, на розрахунковий рахунок вказаних підприємств не потрапляли, а будинок, згідно з даними бюро технічної інвентаризації, належить іншому підприємству. Внаслідок цих дій громадянам було завдано збитків на суму понад 800 тисяч гривень. Прокуратурою м. Львова за матеріалами УБОЗ порушено кримінальну справу за ч.4 ст.190 КК України.

За матеріалами ГУБОЗ МВС України слідчим управлінням УМВС в Чернігівській області порушено за ч.5 ст.191 (привласнення майна в особливо великих розмірах) КК України відносно посадовців одного з державних підприємств, які в 2002 році незаконно передали в оренду комерційній структурі в м. Рівне установку для глибокого буріння. В 2004 році службові особи цієї структури безпідставно передали бурову установку на користь третіх осіб, чим завдали збитків державному підприємству на 1 мільйон 680 тисяч грн.

Працівниками УБОЗ Полтавської області викрито посадових осіб Полтавського відділення кредитної спілки, які отримали в зазначеній спілці 105 тисяч гривень кредиту за підробленими документами. Порушено кримінальну справу за ч.5 ст. 190 КК України.

- Співробітниками нашого відділу вдалося задокументувати організовану злочинну групу з міжнародними зв'язками, яка організовувала постачання «живого» товару в Турецьку Республіку, - розповідає начальник відділення Єнакіївського відділу УБОЗ Ігор Хілобок, - у її складі чотири жінки: троє - мешканки м. Єнакієво, а лідерка - громадянка Росії. Остання свого часу працювала в Туреччині повією, де й налагодила відповідні зв’язки з місцевими сутенерами. З однією зі своїх помічниць вона познайомилася в м. Краснодарі, запропонувавши їй зайнятися прибутковим бізнесом: вишукувати у м. Єнакієве «клієнток» для відправлення за кордон. Згодом з'явилися ще дві вербувальниці з місцевих. На сьогоднішній день встановлено близько 20 жінок, яких дана група відправила на "заробітки", - продовжив Ігор Хілобок, - але їх, звичайно, було значно більше. У середньому за кожну відправлену в Туреччину дівчину лідерка угрупування одержувала 1,5 - 2 тисячі доларів, її єнакіївські помічниці - по 300 доларів.

Завербованих дівчат, які погоджувалися заробити проституцією або офіціантками барів, на авто переправляли до Краснодарського краю, а звідти – літаком або теплоходом до Туреччини. Дівчата отримували закордонні паспорти та по 50 доларів на дорогу. До речі, вони добре пам’ятали, що повинні повернути головній «благодійниці» по 3,5 тисячі «зелених» за всі понесені нею розтрати.

По приїзду на місце дівчат поселяли в готель, відразу ж забирали паспорти, забороняли виходити на вулицю й користуватися телефонами, змушували працювати без вихідних. Гроші, заплачені клієнтом за секс-послуги, у жриць любові відразу відбиралися. А через деякий час їм повідомляли, що борг із 3,5 тисяч доларів за надане харчування, проживання й куплений їм одяг виріс до 6 тисяч. І так тривало нескінченно. Коли закінчувалася двомісячна віза, їх вивозили в Грузію, оформляли нову, а потім везли назад, і так по декілька разів.

Одна з дівчат розповіла авторам статті, що їй удалося вирватися із цього пекла завдяки клієнтові-туркові. Він викупив її у сутенерів, придбав квиток і відправив в Україну. Але так везе далеко не всім. Інша повідомила, що чудом уникла продажу в гірське село. Останні її господарі, турок і дружина-грузинка, забороняли голосно розмовляти в кімнаті, визирати з вікон, а про те, щоб вільно вийти з будинку, взагалі не було мови. Вибралася вона завдяки поліції, яка й допомогла повернутися додому.

Ігор Хілобок говорить, що жодна з мандрівниць, які проходять за кримінальною справою як потерпілі, не привезла з Туреччини ніяких грошей. Зате інших проблем хоч відбавляй: венеричні захворювання, вірусний гепатит та багато чого іншого.

Відносно членів угрупування порушено кримінальну справу згідно ч.3 ст.149 КК України (торгівля людьми або інша незаконна угода по передачі людини), лідерку даного формування заарештовано.

Терпець пенсіонера увірвався тільки тоді, коли молодчики викрали його нагороди, і чоловік звернувся за допомогою в міліцію. 85-річний маріуполець Василь Федорович не міг навіть припустити, що його, заслуженого ветерана, нагородженого за взяття Берліна й звільнення Варшави, так віддячать нащадки.

Як розповів старший слідчий Приморського райвідділу міліції міста Маріуполя Юрій Кобзар, «ідейним натхненником» злочинів виявилася молоденька дочка сусідки потерпілого, що допомагала пенсіонерові по господарству. Дев'ятнадцятирічна Ольга працює заправницею на АЗС. Там же трудився і її раніше судимий приятель, якому дівчина розповідала про те, що самотній ветеран одержує непогану пенсію.

Першого разу Оля прийшла до сусіда зі своїм хлопцем. Артем представився співробітником міліції і пенсіонер відкрив двері. Василя Федоровича замкнули на кухні, після чого викрали його пенсію. Через місяць історія повторилася. На цей раз спільників було троє. Грошей вони не знайшли, тому спустошили... холодильник.

До міліції ветеран звернувся тільки після третього нападу, коли грабіжники забрали кітель із нагородами. Того разу закрити пенсіонера на кухні не вийшло – він вирвався. Один із гостей, наздогнавши ветерана у дворі, почав його бити, поки дві подружки орудували в будинку. Як розповідає затримана, нічого коштовного вони не знайшли, тому прихопили кітель із орденами й медалями.

Наступного дня грабіжники поїхали здавати награбоване в антикварний магазин. З 18-ти нагород у них взяли тільки декілька самих коштовних, заплативши 160 гривень. «Ринкова» ж вартість цих орденів і медалей, отриманих ветераном під час бойових дій, становить декілька тисяч. Але півтори сотні цілком влаштували спільників і на радощах вони пропили гроші в найближчому кафе, повністю увірувавши у свою безкарність.

Зараз, коли на руках фігурантів наручники і вони знають, що їх очікує до восьми років в'язниці, звучать слова каяття. Оля винить у всьому свого приятеля із кримінальним минулим. Дівчина затверджує, що пішла на злочин практично не усвідомлюючи. Цікаво, що це затьмарення находило на неї декілька разів.

Двоє із трьох хлопців, що брали участь у грабежах, раніше судимі за майнові злочини, третього розшукував Інтерпол – за скоєння шахрайства в Уфі (Російська Федерація).

Усі ордена й медалі, крім двох, які вже купили в антикварному магазині, повернуті Василю Федоровичу. Ветеран розчулений до сліз і щиро дякує міліції за її роботу. Для бездушних молодчиків, що його пограбували – це просто брязкітки, а для людини, яка бачила Рейхстаг – спогади про героїчні дні, про загиблих товаришах й подвиг всього слов'янського народу.

Зі слів мешканки будинку Олени Кучер, яка не розгубилася і викликала вогнеборців, правоохоронців, газову службу та медиків, склалось враження, що у квартирі сусіда сталася пожежа. З вікон клубився дим, а на клич сусідів не відзивався 65-річний чоловік, який мешкав сам у квартирі. Завдяки професійним діям співробітників служби надзвичайних ситуацій, котрі зорієнтувалися і перекрили надходження до будинку газу, не сталося найстрашнішого. Один неправильний крок, одна похибка – і весь будинок злетів би у повітря. Далі події розгорталися ще драматичніше – у кімнаті, де, на щастя, не горів, а тлів диван і були відкриті газові вентелі, лежало тіло господаря.

- Через задимленість приміщення одразу не вдалося встановити причину смерті загиблого, – розповідає начальник Підволочиського райвідділу внутрішніх справ Анатолій Сівчук. – На щастя, оперативно та професійно спрацювали судмедексперти. Вже через годину ми перевіряли тих, хто міг бути причетним до вбивства мешканця нашого містечка.

Саме вбивство сталося тієї ночі в Підволочиську. Та надії на те, що вдасться розкрити кривавий злочин, було мало. І співробітники прокуратури, і міліціонери, що виїхали в складі слідчо-оперативної групи, розуміли, – слідів, які б могли вивести на вбивць, не залишилося. Перебування пожежної команди у приміщенні не дало можливості первинно оглянути місце скоєння злочину. Правоохоронці мали рацію лише частково. Згодом вони дізнаються, що майже всі докази причетності до вбивства знищені тими, хто заради власної наживи не пошкодував людського життя. Райвідділ «кинув» на розкриття важкого злочину всі сили. «Ми розуміли, якщо не вдасться розшукати вбивць за найближчі 24 години, то подальші зусилля будуть даремними», – розповідає начальник райвідділу. Оскільки ні свідків, ні реальних доказів не було, міліціонерам довелося за добу поспілкуватися з усім «підобліковим елементом» Підволочищини і не тільки.

Як з’ясувалося, коло спілкування загиблого було дуже великим. Покійний підприємець, зі слів знайомих, був комунікабельною людиною, особливо коли йшлося про «купи-продай». Подейкують, бували у його домі й нечесні на руку ділки, які спродували інколи й крадені речі. Чим більше інформації отримували міліціонери, тим заплутанішою та безкінечнішою здавалася їм ця кримінальна справа. Та лише справжні професіонали у цьому випадку могли проаналізувати все та зробити правильний висновок.

Розшуківці підволочиської міліції та обласного управління проявили неабияку здібність і вміння діяти злагоджено та оперативно. Правоохоронці, відкинувши все зайве, стали розшукувати молоде подружжя наркоманів – постійних клієнтів покійного підприємця. Збіг обставин виявився занадто підозрілим – «молодят» у місті не було. «Це ніщо інше, як втеча», – роз’яснили самі для себе ситуацію оперативники, і не помилилися. Не минуло й доби, як в ізоляторі тимчасового тримання вже сиділи двоє підозрюваних у скоєнні важкого злочину. Міліціонери доправили втікачів до Підволочиська з Хмельницької області. Перші допити, перші свідчення. Відтак, стала вимальовуватися кривава картина трагічних подій лютневої ночі. Адже до скоєння жорстокого вчинку 27-річний житель Підволочиська та його 26-річна дружина, уродженка Хмельниччини, йшли злочинними стежками.

Як з’ясувалося, крадіжки з церков, лікарень, крамниць, приватних будинків – теж їхніх рук справа. На протиправне гнав «наркотичний голод». Молодята, які зареєстрували свій шлюб у січні цього року, вже давно спраглі наркотичного дурману. І в нього, і в неї вже неодноразово були проблеми із Законом через наркотики. Та змінювати власне життя молодим людям не захотілося. Навіть радощі так званого «медового місяця» влаштовували собі за чужий кошт. Були в них і квіти, і подарунки, і солодощі – аж поки не розійшлися вкрадені з церков гроші.

Вбивство приватного підприємця, за розрахунками наркоманів, дало б їм можливість не лише помпезно завершити «медовий місяць», а й ще довго мати на «дози». Отож, взявши сокиру для розбирання м’яса, кримінальний дует пізно ввечері поспішив до помешкання жертви. Ніхто не може детально розповісти, як саме сталося вбивство, проте, із свідчень затриманих стало відомо – бідолашного чоловіка вбивали двічі. Нанісши кілька ударів сокирою по голові, разом з благовірною взялися нишпорити по тумбах, шафах, шукаючи гроші. Пошуки результату не дали, а господар, прийшовши до тями, став підніматися з підлоги, це й рознервувало вбивцю. В рух знову пішла сокира. Загалом, експерти нарахували на голові жертви – 19 (!) ударів. Людське життя згасало на долівці в калюжі крові, а двоє бездушних, жорстоких виродків жадібно перераховували чужі гроші. Небагато коштувало життя загиблого – 130 гривень та кілька речей.

Роздумуючи, що продешевив, наркоман ще більше розлютився – сам відкрив газові камфорки, а спільниці наказав «поставити старому свічку». Не про упокій душі загиблого думав злочинець, а, намагаючись газом підірвати будинок, дбав про свою непричетність. Чи прийшла вбивці до голови думка, що від вибуху можуть загинути ще три сім’ї, котрі мешкали в одному будинку з жертвою? Либонь, ні, бо, накивавши п’ятами з місця злочину, наркомани подалися на батьківщину благовірної – Хмельниччину, де їх затримали правоохоронці. Розслідування кримінальної справи, порушеної за особливо жорстоке вбивство з корисливих мотивів, вчинених групою осіб, проводить прокуратура. Яким буде покарання за вчинений злочин – незабаром вирішить суд.

Старший дільничний інспектор районного управління старший лейтенант міліції Анатолій Южека після з”ясування всіх обставин скоєного злочину одразу зрозумів, хто скоїв цей злочин. Вже через декілька годин в його службовому кабінеті знаходився ніде не працюючий 28-річний Андрій, який перебував на профілактичному обліку, як раніше судимий. Зрозумівши безвихідь ситуації, він змушений був зізнатися в скоєному.

Недільного ранку Андрій вирішив прогулятися мікрорайоном. Випив, щоб зігрітися. Дійшов до приміщення ЖЕДу та й... вирішив зайти. Потрапити всередину зміг через чорний хід. На другому поверсі побачив двері, що мали скляне віконце. Це були двері приймальні начальника. Вже через декілька хвилин осколки скла розлетілися в різні сторони. В приймальні злодій не віднайшов нічого цінішого, як системний блок комп”ютера, який зразу перекочував до його квартири.

Слідчим відділом Солом”янського районного управління внутрішніх справ столиці порушено криміфнальну справу за статею 185 КК України „Крадіжка”. Системний блок повернуто власнику. Мабуть, невиправному злодію знову прийдеться повернутися до місць, з яких він не так давно звільнився.