З оперативних джерел працівникам міліції стало відомо, що на території краю діє злочинне угруповання, яке спеціалізується на продажу вибухівки. Однак з такою речовиною як гексоген, до того ж у чималій кількості (696 грамів), зізнаються правоохоронці, їм довелося стикнутися вперше. Про «гексоген», який, до речі, фігурує у відомих випадках з вибухами житлових будинків у Москві, закарпатські стражі порядку чули хіба що на спеціалізованих виставках. За висновками експертів НДЕКЦ УМВС краю вилучена кількість «гексогену» здатна знести потяг або частково розрушити багатоповерховий будинок.

Нині вживаються заходи щодо встановлення каналів надходження вибухівки на територію області та осіб, причетних до цього злочинного бізнесу. Затримані перебувають в ізоляторі тимчасового тримання Хустського МРВ УМСВС. Правоохоронці з’ясовують їх причетність до скоєння інших злочинів.

На місце події негайно виїхали працівники міліції, Головного управління МНС та "швидка". Разом з дружиною потенційного самогубця вони спробували умовити його спуститися на землю й вирішити всі питання без погроз. Однак верхолаз не погоджувався. Справа трішки зрушила з місця тільки тоді, коли на його вимогу машини спецслужб та самі фахівці виїхали з двору. Разом з ними молодий чоловік (ймовірно, родич потенційного самогубці) розігнав кількох свідків – перехожих та мешканців прилеглих будинків.

За півгодини з «самогубцем» вдалося-таки домовитися і він спустився. Після короткої розмови з рідними та «останньої», як висловився чоловік, цигарки він пішов з двору

Згідно з Кримінальним кодексом України, незаконне виготовлення з метою збуту та реалізація алкогольної продукції тягне за собою кримінальну відповідальність, яка може виражатись штрафом або позбавленням волі терміном до трьох років із конфіскацією незаконно-виготовленої продукції. Однак, бажаючих отримати гарний прибуток за неякісний товар від цього не меншає. Пристойний дохід навіть з продажу за півціни стимулює бізнесменів-шахраїв розвивати та удосконалювати виробництво фальсифікату. Але виявленням подібних фактів повинні займатися не лише правоохоронці та контролюючі органи, а й самі громадяни, чия байдужість просто вражає.

Розвиток підпільних спирто-горілчаних цехів набирає великих обертів, тому зрозуміло, що ні про яке дотримання санітарних норм мова не йде. Крім того, кожен спиртний напій має свою гранично допустиму концентрацію хімічних речовин, а в умовах кустарного виробництва вміст альдегідів, метанолу, сивушних масел перевищує державний стандарт якості у десятки разів..

Минулого року УМВС України у Волинській області проводило комплекс оперативно розшукових та профілактичних заходів, спрямованих на викриття злочинів та правопорушень, пов’язаних з ввезенням, зберіганням та реалізацією фальсифікованої алкогольної продукції. В ході відпрацювання виявлено 345 фактів правопорушень при реалізації, зберіганні та транспортуванні підакцизних товарів.

Діяльність підпільної міні-гуральні розгорнула в Ковелі організована злочинна група. Було вилучено 740 пляшок з фальсифікованою продукцією, кілька десятків тисяч підроблених марок акцизного збору та наклейок різних торгових виробників, 559 літрів етилового спирту та необхідне обладнання для виготовлення неякісних алкогольних напоїв.

Нелегальну реалізацію фальсифікованої продукції під торговою маркою “Поліська особлива” було припинено правоохоронцями у Луцьку. Підприємлива господарка уже мала певні знання і практичні навики, тому шляхом відкриття підпільного цеху з використанням необхідного обладнання, забезпечила масове виробництво дешевої горілки. За усіма вищезгаданими фактами порушено кримінальні справи, а зловмисники вже притягнені до відповідальності.

З початку цього року працівниками УМВС України у Волинській області порушено 19 кримінальних справ, в ході розслідування яких викрито 28 злочинних проявів незаконного обігу алкоголю, - розповідає оперуповноважений відділу ДСБЕЗ Ігор Бабула. - Уже вилучено 315 літрів спирту на суму понад дві тисячі гривень, 900 пляшок фальсифікованої горілки. Споживачам варто бути обачнішими, оскільки підтримуючи “вітчизняного виробника-підпільника”, вони завдають неабиякої шкоди власному здоров’ю.

Героїн вважається особливо небезпечним наркотичним засобом. Вартість одного граму дурману коштує майже 70 доларів – «задоволення» не з дешевих, проте тим, хто вже призвичаївся до нього, дуже важко відмовитися від чергової дози. Саме на таких «страждущих» і вирішила побудувати свій бізнес 35-річна Любов Б. «Підтягнувши» до цієї справи свого співмешканця Максима П. та ще одну пару – Ольгу І. та Леоніда З.(всі мешканці Кіровоградської області), вона організувала групу, яка регулярно постачала наркотики як у Кіровоградську область, так і в місто Кременчук.

Отримавши оперативну інформацію про незаконну діяльність деяких жителів Кіровоградської області, працівники УБОЗу провели блискучу операцію по затриманню наркоділків, – повідомила старший слідчий із особливо важливих справ СУ УМВС України в Полтавській області Людмила Савічева. «Вийшли» на них завдяки тому, що в Кременчуці був затриманий один із їх постійних клієнтів В’ячеслав Д., мешканець Кременчука, раніше тричі судимий за наркотики. Після того, як стало відомо про наркобізнес Люби, оперативникам довелося впроваджувати в групу одного зі співробітників, під вигаданим прізвищем завойовувати довіру злодійки аби затримати її на «гарячому». Провівши дві оперативні закупки, довелося викласти немалі суми грошей.

Нелегко далося й саме впровадження оперативника, адже Люба зі своїми компаньйонами були дуже обережні. Перевіряли клієнтів на наявність диктофонів, камер, зброї, постійно пересвідчувалися в тому, чи є гроші, якщо люди приїздили на машині, то в обов’язковому порядку оглядали її. Коли надходило замовлення, Люба телефонувала своїм подільникам Максиму та Леоніду. Ролі були розподілені в такий спосіб – Люба домовлялася з клієнтами, Ольга виступала, як посередник, її співмешканець Леонід займався перевезенням наркотику, а Максим допомагав збувати сировину.

Під час проведення операції по затриманню групи, один із учасників намагався втекти, проте йому це так і не вдалося. Після того, як їх затримали, заперечувати вину не було ніякого сенсу, адже речові докази говорили самі за себе – це і мічені гроші, і 100 грамів героїну, які придбав впроваджений співробітник, до того ж затримання відбувалося прямо під час передачі зілля.

Що ж до пані Любові, то під час обшуку з її помешкання було вилучено 85,3 грамів маріхуани. Втім, господарка по-дитячому наївно сказала міліціонерам, що це не на продаж, а на господарські потреби. Цікаво, на які такі господарські потреби дбайлива домогосподарка, яка має трьох неповнолітніх дітей, тримає вдома важкий наркотик?

Заробляли гроші у такий спосіб затримані майже два роки, – говорить Людмила Савічева, – за цей час вони забезпечили наркотиками в середньому трьохсот клієнтів. Виручені гроші пускали на купівлю чергової партії героїну та маріхуани.

Ця справа набула свого логічного завершення, – говорить начальник Слідчого управління МВС України в Полтавській області Геннадій Критьєв, – всі учасники заарештовані і суд поставив останню крапку в справі. Любов Б. засуджена до шести років позбавлення волі, Ольга І. – 3 років і 6 місяців, Максим П. відбуватиме покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, Леоніда З. засуджено на дворічний умовний термін. До справи залучалося дуже багато співробітників і з Кременчуцького відділу по боротьбі з організованою злочинністю, і Слідчого управління, і НДЕКЦ, тому не дивно, що один із найбільших каналів постачання наркотику на територію нашої області було ліквідовано, і можна говорити що це справжня перемога міліції.

До речі, вся зграя губителів людських душ належить до циганської національності. Втім, напевно, це вже нікого не дивує, адже такі слова як «наркобарони», «родинні клани наркозбувачів», асоціюються переважно з представниками саме цієї національності, які міцно осіли на теренах України і постійно намагаються легко та швидко заробити гроші, і не важливо у який спосіб.

Коли слідчо-оперативна група Святошинського райуправління міліції виїхала на черговий виклик до 22 км Гостомельського шосе, правоохоронці побачили цегляну кладку, схожу на зупинку громадського автотранспорту, кілька дерев’яних стільців зі столиками й металевий контейнер.

Саме контейнер привернув увагу правоохоронців – в ньому було знайдено труп чоловіка, який раніше працював в цьому «кафе під відкритим небом». На шиї у потерпілого були явні ознаки удушення, і судово-медична експертиза поставила діагноз – асфіксія.

Оперативники почали розшуки вбивці. Виявилося, що за кілька днів до трагедії у кафе, де готували лише шашлики з овочами та подавали напої, з’явився молодий чоловік, назвався Сергієм та пожалівся, що не має де жити та хотів би знайти роботу. Один з працівників, який вмів гарно готувати шашлик, запропонував йому прибирати прилеглу територію та столи за «койко-місце» і невеликий заробіток.

Сергій охоче погодився. Його навіть не засмутило, що жити доведеться в металевому контейнері без вікон, а спати – на одному ліжку з іншим бомжем. Обидва харчувалися залишками зі столів.

Одного вечора сусід Сергія приніс пляшку горілки і запропонував випити за знайомство. Під час бесіди новий прибиральник розповів, що посварився з дружиною та пішов з дому. Що сталося далі, розповів сам Сергій – після затримання – інших свідків події не було.

Сусіду чомусь новий знайомий не сподобався, й після кількох ковтків горілки ця антипатія, як-то кажуть, далася взнаки. Він почав погрожувати Сергію фізичною розправою, потім схопив ніж і кинувся на товариша по чарці. Коли Сергій ніж вибив, нападник навалився на нього всією вагою, дістався до горлянки та почав душити. Вирватися, лежачи на спині, у Сергія не вийшло, тоді він зірвав зі стіни мотузку і обкрутив її навколо шиї нападника. Стискав удавку доти, поки в суперника не зник пульс та не вивалився язик. Далі встав, зібрав свої речі, й пішов на зупинку маршрутки. Дорогою до столиці мотузку викинув до лісопосадки. Потім якийсь час переховувався, бомжував, але оперативники Святошинського райуправління волоцюгу знайшли і затримали.

Прокуратурою Святошинського району столиці порушено кримінальну справу за статтею 115 Кримінального кодексу України – “Умисне вбивство”. Санкція її першої частини передбачає до 15 років позбавлення волі. Наразі триває слідство.

І нерідко ховався Йосип від п'яного гніву в сусідок. Добрі жінки, шкодуючи хворого (був інвалідом третьої групи), іноді підгодовували його, прали одяг.

Коле село облетіла страшна звістка «Йосип Анатолія зарубав» - спочатку ніхто не повірив. А сталося ось що.

Десь після полудня, коли Йосип Станіславович порався в хаті, почулися стукіт, тупотіння й лайка. «Знову Анатолій напився, – подумав із гіркотою, – зараз почнеться...». Кинувся до дверей: біля входу лежав зять, скошений спиртним. Кратовський допоміг йому підвестися, але той ударами кулаків у груди відштовхнув старого.

«Усе, сил більше немає терпіти», – подумав Йосип. – І, лише Анатолій заснув, подався до сараю. Далі все відбувалося, мов у тумані. Схопивши сокиру, Кратовський повернувся до хати. Підійшов до сплячого молодика і кілька разів ударив його лезом і обухом по голові.

Коли опам'ятався, Анатолій уже не дихав. Аби сховати тіло, взяв лантух і намагався натягти на голову. В цей час прийшла Олена. Старий кинувся до неї, не пускаючи до кімнати. Але та вирвалася з батькових рук:

— Що з вами, тату, якого дідька тримаєте? — здивовано гукнула.

Побачивши на підлозі закривавленого співмешканця, дико закричала й вибігла з хати. На той галас прибігла сусідка:

— Олено, що сталося, чого так волаєш? – запитала й подалася до будинку Йосипа. Від сцени, яку побачила, спочатку заніміла, а потім, отямившись, викликала «швидку».

...Через деякий час ця справа розглядалася в районному суді. Підсудний у заподіяному зізнався. А сусідки, котрі виступали в засіданні свідками, розповідали не лише про саму побутову трагедію, а й про життя старого Йосипа. Його засуджено до 5 років позбавленні волі.

У селі, звичайно, обурювалися вчинком пенсіонера. Та дехто, ні-ні, та й скаже: «Мабуть, терпець увірвався”.

Майже щодня оперативні зведення УМВС приносять звістки про побутові драми: родичі, знайомі калічать і спроваджують на той світ один одного. Більшість ось таких хатніх боїв відбувається, коли обидва їх учасники, добряче на¬бравшись і зводячи рахунки, пускають у хід усе, що потрапляє під руку. На тверезу голову, із ножем чи сокирою, кидаються значно рідше, мабуть, тоді, коли агресія викликається не одним днем, а підігрівається тривалими попередніми подіями.

І все ж важко збагнути: чому люди, навіть і ображені, так легко вдаються до жорстокості й насильства? Не кулаками ж у більшості захищаються, а хапаються за тяжкі предмети, розуміючи, що можуть скалічити й життя позбавити кривдника. І позбавляють. На жаль, відповідь на це запитання не завжди вдається знайти.

Прибувши на місце події, слідчо-оперативна група Бородянського РВ виявила труп 62-річного громадянина Івана М., уродженця Ірпіня, особи без певного місця проживання. До Бородянського району потерпілий прийшов, шукаючи хоча б тимчасове житло. Випадково познайомився з С. та пожалівся на відсутність даху над головою. Великодушний господар дозволив “пілігримові” пожити у своєму будинку. В якості плати за житло гість пообіцяв віддавати частину грошей, отриманих від здавання порожніх пляшок та металобрухту. До речі, обидва полюбляли хильнути оковитої, що лише зміцнило “дружбу” чоловіків. На жаль, під час чергового застілля господар не зміг всидіти на стільці, через що із незначними тілесними ушкодженнями потрапив на кілька днів до місцевої лікарні.

Повернувшись після лікування до рідної оселі, Василь застав її у стані ще жахливішому, ніж залишав. Господар вирішив запитати у квартиранта, чому той за весь час ні разу навіть не замів підлогу будинку. Іван, який перебував напідпитку, відповів щось на кшталт “сам прибереш…”. Така відповідь дуже обурила Василя, і той взявся “виховувати” невдячного гостя руками і ногами, а потім схопив совок для сміття і наніс ним Іванові кілька ударів по голові. Побачивши, що квартирант перестав ворушитися, Василь із жахом зрозумів, що він накоїв. Вибігши зі свого будинку, чоловік побіг додому до матері і вже звідти повідомив про знахідку міліцію. Та через деякий час під тиском зібраних правоохоронцями доказів зізнався у скоєному.

Наразі Василя С. затримано. За даним фактом порушено кримінальну справу, ведеться слідство.

До складу групи входили кілька інженерно-технічних працівників середньої ланки, охоронці підприємства, а також приватний підприємець. Вони організували незаконний вивіз з території промислового гіганта стратегічно важливого для металургійного комбінату матеріалу – спеціальної вогнетривкої цегли, яка використовується для ремонту доменних печей. Одна тонна цієї цегли коштує 4 тисячі гривень. А приватна фірма, директор якої також притягується до кримінальної відповідальності, скуповував вкрадене за півціни, зате розплачувався готівкою. Як встановили працівники міліції, в подальшому стратегічний матеріал перепродавався комерційним структурам та промисловим підприємствам в інші регіони України.

Оперативники затримали кількох учасників групи на гарячому, під час вивезення чергової партії цегли. У затриманому міліціонерами КАМАЗі знаходився вантаж, вартість якого складає близько 90 тисяч гривень. Наразі правоохоронці вважають, що всього підприємство зазнало збитків більш ніж на 700 тисяч гривень.

Відносно членів групи порушено кримінальну справу за ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Вже за кілька днів, 27 лютого, співробітники управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами викрили ще одну злочинну групу з ознаками організованості, яка протягом січня-лютого поточного року займалася розкраданням металу з «Запоріжсталі». Діючи за попередньою змовою, група працівників заводу розробила механізм вивезення гарячекатаного металу для його подальшої реалізації. Як встановили оперативники, членами злочинної групи було викрадено та вивезено 210 тонн металу на загальну суму близько 850 тисяч гривень.

Саме в процесі викрадення чергової партії – шести рулонів тонкого прокату (а це 71 тонна металу) зловмисники були затримані співробітниками міліції.

Встановлено, що здобич в подальшому реалізовувалась комерційним структурам та промисловим підприємствам Запоріжжя, а отримані від злочинної діяльності кошти йшли на придбання матеріальних цінностей.

Наразі, п’ятьох членів злочинної групи з ознаками організованості затримано у порядку ст. 115 КПК України. Проводяться заходи щодо встановлення інших фактів їх злочинної діяльності. слідчим управлінням УМВС України в Запорізькій області відносно затриманих порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України (Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою). Такі види злочинів караються позбавленням волі на термін від 7 до 12 років, з конфіскацією майна.

Слідство в обох справах продовжується.

Разом зі своїм братом Віктором, справу якого було закрито у зв'язку з його смертю, Вовка гостював у своєї тітки під Києвом. Там вони й збиралися здійснити свій план: привласнити автомобіль приватного таксиста, щоб згодом його продати. Вони прибули на стоянку таксі, що біля залізничної станції, і вичікували вже наочно знайомого таксиста. Юрій під'їхав на стареньких «Жигулях» другої моделі, і, нічого не підозрюючи, почав розмовляти з молодими клієнтами. Чергу серед інших водіїв він вистоювати не збирався, тому запропонував хлопцям відійти на пару сотень метрів від стоянки. У визначеному раніше місці таксист «підібрав» хлопців та рушив по запланованому маршруту. За певну плату Юрій погодився підвезти хлопців у район нового цвинтаря, де їм начебто потрібно було забрати лом кольорових металів і відвезти у приймальний пункт.

Прибувши на місце, Віктор попросив у шофера монтировку, нібито для демонтажу металобрухту. Через травмовану праву ногу водій запропонував хлопцеві самому дістати монтировку з багажника. Вітька став безжалісно наносити удари по голові таксисту. Чоловіка без свідомості виволокли на землю та по черзі знущатися вже за допомогою викидного ножа. Лишаючи таксиста життя, злочинці нанесли 36 колото-різаних ран тулуба та 7 поранень обличчя.

Після цього покалічене тіло затягли в «Жигулі» і відвезли в безлюдну лісопосадку. Там же викинули монтировку, ніж і спортивну куртку із плямами крові, а також всі речі, що належали водієві. Пізніше, в ході проведення оперативно-розшукових заходів, труп Юрія впізнає його син. Життя водія вбивці оцінили у трохи більше п’яти тисяч гривень - вартість старенького автомобіля плюс 100 гривень, украдених у таксиста.

37-річна жінка, яка стоїть на обліку в диспансері з діагнозами «туберкульоз» та «алкоголізм», - багатодітна мати, але жодному зі своїх дітей потрібної уваги ніколи не приділяла. Вісімнадцятирічний син живе у бабусі в столиці, навчається в ПТУ. Двоє - у дитячих реабілітаційних центрах, восьмимісячна Наташа, народжена з пороком серця, - померла, а близнюки через горо-матір опинилися у лікарні.