Такої критичної ситуації можна було уникнути, якби швидку допомогу викликали на декілька днів раніше. П'ять днів жінка перебувала у несвідомому стані. І за цей час ні її син, ні чоловік навіть не подумали викликати медиків. Пропиті геть мозки викреслили з їхньої свідомості навіть елементарне почуття жалю. Як видно, їм не властиві які-небудь людські почуття взагалі.
У той день Сергій повернувся додому з роботи вже на підпитку. І продовження вечора начебто складалося вдало, тому що вдома теж було чого випити та з ким побалакати за чаркою. Півпляшки самогону вже були розпиті, коли на кухні з'явилася господарка, яка повідомила синові радісну звістку - обіцяні йому зимові черевики куплені. Назвала вона й ціну придбання - 85 гривень. Вартість здалася хлопцю явно завищеною. Саме вона й викликала шквал обурення з боку Сергія.
Вже давно батьки п’янички заради горілки втратили п’ятикімнатну квартиру й кочували з одного місця проживання в інше, поки не осіли у своїх старих. Бабуся з дідусем виховували Сергія з дитинства, тому що бачили пагубний вплив на онука з боку його постійно п'яних батьків. Повернення в рідний будинок «діточок», людям похилого віку принесло зайві турботи. Дідусь на той час пересуватися самостійно вже не міг, а бабусю паралізувало від нескінченних пиятик та скандалів. Від немічних старих залишалася одна вигода - їхня пенсія.
Зі слів Сергія, батьки, коли брали гроші на продукти в бабусі з дідусем, ніколи не повертали здачу старим, пропиваючи все. На обновку хлопцю гроші були взяті також у дідуся з бабусею і ціна черевиків становила 40 гривень. Черговий обман матері став останньою краплею терпіння. Сергій почав жорстоко бити її. Спочатку бив руками й ногами, потім, схопивши порожню пляшку з-під шампанського, наносив нею удари поки та не розбилася. Але й цього виявилося замало. Нащадок пустив у хід алюмінієву трубу від пилососа. Побиття закінчилося тільки тоді, коли Сергій побачив, що мати перебуває в несвідомому стані.
Одержав «своє» совковою лопатою й батько, який обурився тим, що відбувається. Але після того, як Сергій вдарив його, той відразу попросив прощення, і вони мирно почали допивати півлітру. Розпивши останній запас спиртного, чоловіки відтягнули господарку в літню кухню, залишивши лежати її на підлозі. У такому стані жінку й виявила одна приятелька батька, вона і викликала швидку.
Сергій повністю визнає свою провину, однак, на питання: «Чому протягом 5 днів він так і не викликав швидку допомогу?» відповіді не знайшов. Він уже був засуджений у 2003 році за квартирну крадіжку. Тоді йому присудили умовний термін, а от тепер прийдеться відбувати покарання по «повній програмі»
Ця пристрасть не зменшилася й після народження доньки. Любовні пригоди жінки не були секретом для Владислава, але він мовчки носити гіллясті «роги» не збирався. Тим часом Ніна на чоловікові докори однаково дивилася крізь пальці й робила все по - своєму. Так і жили.
Спочатку жили у бабусі Ніни в Кондрат’євці, а останні півроку - у Калиновці. Там вони знімали квартиру в якогось Михайла. До речі, сам хазяїн відвідував їх майже щодня, і вони розпивали разом спиртні напої.
П'яні оргії нічому гарному не могли навчити дитину. Тому свекруха, приїхавши один раз відвідати онуку й побачивши нездорову обстановку в будинку, вирішила забрати дворічне маля на виховання до себе. Що й було потрібно для ласої на ґульки Ніни.
Останній день червня в родині Буланових ознаменувався черговим грандіозним скандалом, знову ж - через розпусне поводження слабкої половини. Абияк переживши ніч моралей, Ніна ранком пішла з будинку, взявши курс на рідну Кондрат’євку.
Михайло, незважаючи на ранню годину, уже був на порозі й чоловіка сіли за стіл. Швидко принесена гостем пляшка була спустошена і Владислав запропонував ще купили «пальне».
Який же був подив Влада, коли на шляху до крамниці на зупинці він зустрів свою благовірну. Відразу почалася сцена сімейних розбірок: чоловік вимагав, щоб дружина повернулася додому. Однак, втомившись від жіночої впертості, Владислав вирішив поступитися. Залишивши Ніну на зупинці, приятелі скупилися в магазині й повернулися назад, щоб на місці з жінкою розпити пляшку та помиритися.
У цей час під'їхав трамвай і з вагона вийшов давній знайомий Ніни - Андрій. Уже злегка на підпитку парубок відразу відгукнувся на окрик приятельки й підійшов до трійці. За зустріч і знайомство із супутниками Ніни Андрію налили горілку.
Дивлячись на щедрість нових друзів, Андрій не захотів залишатися в боргу й запропонував сходити спочатку до нього додому - взяти грошей, а потім уже де-небудь продовжити подальше спілкування.
Для повного щастя й приємної бесіди новоспеченої компанії не вистачало літра «бормотухи», яку вони й сіли розпивати, коли стрілки годинника показували десяту ранку.
У такій мирній обстановці пролетіло майже три години. Допивши останні краплі, Владислав з Михайлом вийшли в коридор, щоб відремонтувати замок на вхідних дверях, а Ніна з Андрієм залишилися на кухні. Останній вирішив не зловживати гостинністю й почав збиратися додому.
Ніна, навпаки, стала просити парубка затриматися ще хоч трохи, оскільки боялася залишатися дома через буйний характер чоловіка. Не розібравшись що до чого, Андрій негайно направився в коридор і сказав новим знайомим, що він йде разом з господаркою.
Почуте розлютило Владислава і він відразу відправився на кухню до дружини за поясненнями. Залишившись наодинці, Андрій і Михайло теж почали з'ясовувати відносини і між ними зав'язалася бійка, на шум якої відразу вибігли чоловік і жінка.
Спочатку Владислав і Ніна просто спостерігали за тим, що відбувається, а після, виждавши час, коли Андрій вже був не в змозі чинити опір, чоловік наніс йому всього один удар ... ножем у живіт. Як він пізніше скаже на допиті, щоб полякати.
До речі, Ніна весь час знаходилась у коридорі, а після завершення екзекуції мовчки вийшла на кухню. Відмила ніж від крові (тому що «він був у господарстві один») і спокійно сіла на табурет, чекаючи подальшого розвитку подій.
У цей час приятелі виштовхнули гостя на сходову площадку, продовжуючи його бити. Андрій ще дихав і навіть намагався щось говорити, але спроби були марні. Схопивши його за руки й за ноги, недавні друзі скинули парубка в підвал будинку, залишивши помирати.
Невідомо, скільки б пролежало тіло Андрія, якби не цікавість сусідів. Недобра слава, що ходила про квартиру, де мешкало сімейство Буланових, відразу визначила коло підозрюваних. За лічені дні розшукали Ніну, яка гостювала в апартаментах у чергового залицяльника, та Михайла, а також головного підозрюваного - Владислава, який, до речі, спочатку намагався звалити провину на приятеля.
Слідство по кримінальній справі, порушене за ознаками злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України (навмисне завдання тяжких тілесних ушкоджень) закінчено й справу передано в місцевий суд
