“Війна” між двома, так званими, “пирятинськими олігархами” точиться уже давно. Ніяк ці два бізнесмени (назвемо їх пан Яковенко та пан Віденко) не поділять шматок чистого великого прибутку, себто ринку. Судові позиви, засідання, хто кому більше дасть – основне над чим мізкували останні роки підприємці. До того ж справа йшла на користь пана Діденка. Такий розклад подій не задовольняв Яковенка, бо ж хто, як не він володітиме ринком і нагріватиме руки великими грішми. І у той момент, коли слід було відступити і подумати про інший бізнес, Яковенкові приходить у голову геніальна ідея, напевно надивився американських блокбастерів про замовні вбивства, кілерів та помсту заради власного збагачення.

- Замовник, тобто Яковенко, відпочивав на морі, - почав розповідь старший оперуповноважений відділу в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Полтавській області Геннадій Бендрик, - там же він і познайомився з так званим Ігорем, 1965 року народження, мешканцем Запоріжжя. Ігор, наркоман зі стажем, зрозуміло, що йому завжди потрібні гроші. На цьому Яковенко і зіграв. Він пропонує йому роботу. Ігор повинен вбити Діденка, за це хлопець отримає 5 тисяч доларів.

Такі гроші наркоману і не снилися, а тим більше, що постійного заробітку він не мав. Говорячи про наркоманів, кожен розуміє, що в душі нічого святого, окрім бажання вколотися, тому те, що він погодився піти на таку справу – не стало дивиною.

- Коли Ігор погоджується, - продовжує Геннадій Бендрик, - Яковенко дає детальний опис життя Діденка: де буває, де проживає, які заклади відвідує, який має бізнес, тобто все, що могло б допомогти довести справу до логічного завершення.

Після того, як замовник із виконавцем обсудили усі нюанси вбивства, Ігор повертається у Запоріжжя, “підтягує” до справи двох друзів, купляє на ринку обріз 16 калібру за 100 гривень (виявляється, придбати зброю не так важко і не так дорого), 5 набоїв і збирається у подорож на Полтавщину. Та перед тим, як виїхати він, як справжній кілер, випробовує обріз. Два набої вистріляв у Запоріжжі, аби переконатися, що зброя працює нормально і ніяких “збоїв” не буде.

- 10 березня 2005 року Ігор з компанією приїхали до Пирятина, - додав ще один старший оперуповноважений відділу в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Полтавській області Віталій Керецман, який теж працював над цією справою, - як потім з’ясувалося під час слідства, вони випробовували зброю і на території нашої області, вистрілявши один патрон. Тож, коли вони під’їхали до одного з кафе у Пирятині, яке до речі належало Діденку, то два товариша залишилися у машині, а Ігор спочатку обдивився усі можливі входи і виходи, місце розташування так званого “чорного входу”, а вже потім він зайшов у кафе, замовив собі 200гр коньяку. І чекав на жертву.

Слід додати, що зброю він тримав під курткою, а впізнати Діденка міг по фотографії, яку дав йому напередодні Яковенко. Тож, коли до залу зайшов Діденко, то Ігор його одразу впізнав. Допив коньяк і намагався пройти до службового приміщення, куди власне і повернувся господар. Ігоря туди не пустили бармени. Не розгубившись, він пішов до “чорного входу” і безперешкодно опинився у тому ж кабінеті, де знаходився потерпілий.

- Коли Ігор зайшов до кабінету, Діденко щось писав, - продовжив Геннадій Бендрик, - злочинець почав наближатися до нього і зі словами – Це тобі привіт від Яковенка – підняв обріз і хотів вистрілити, але, на щастя, обріз дав осічку. Діденко одразу ж рукою відвів зброю і накинувся на Ігоря. Сили були не рівні. Ігор це зрозумів, кинув зброю і втік. Оговтавшись від шоку, Діденко скликав людей, викликав міліцію, словом, підняв ґвалт. Що ж до злочинців, то вони сіли в машину і поїхали звідти.

Вже потім, коли ця справа була розкрита працівниками УБОЗу, а злочинці затримані, Ігор, як ведеться, давав свідчення. Він говорив, що після “невдалого” нападу вони поїхали до Києва, де на той час перебував Яковенко. Коли замовник дізнався про те, що справа провалилася, він не відступив, а навпаки проявив своє нестримне бажання знешкодити конкурента з більшою, так би мовити, пристрастю. Пан Яковенко мав на меті закидати гранатами кафе Діденка. Але Ігор та Яковенко не встигли реалізувати справу, адже були затримані убозівцями.

- Затримати злочинців і розкрити цю справу не було важко, - додав Геннадій Бендрик, - адже після того, як Ігор передав привіт, не треба багато розуму, щоб зрозуміти – хто є замовник вбивства. Що ж до виконавців, то вони приїхали до Пирятина на “Таврії – Славута”, номерні знаки були запорізькі, тому ми зв’язалися із нашими колегами Запорожжя, а ті в свою чергу швиденько з’ясували хто ці люди, затримали їх і передали нам. Нині Ігор заарештований, а два його товариша знаходяться на підписці про невиїзд. Стосовно ж замовник, то його долю вирішить суд, який, до речі, зараз триває.

Історія двох бізнесменів прогриміла свого часу на всю область. Втім, ринок є і буде тільки клаптиком прибуткового місця, а повага і партнерські стосунки двох людей відійшли в безповоротне минуле...

- Наприкінці жовтня співробітниками обласного управління по боротьбі з торгівлею людьми разом з обласним УСБУ були затримані троє донеччан, які мали намір переправити в Туреччину для подальшої сексуальної експлуатації двох жительок шахтарської столиці, – розповідає слідчий СУ УМВС України в Донецькій області Руслана Сотникова. – Жінки, обидві далеко не молоді, підшукували кандидаток, при цьому, не приховуючи від них, де й чим їм має бути займатися. За певну суму передавали знайомому азербайджанцеві, а далі було вже його завдання відправити жриць любові до місця призначення.

В останньому випадку, коли фігуранти були затримані, дами-селекціонери передали покупцеві двох дівчат 19-ти й 20-років, що проживають на окраїні Донецька, які сподівалися добре заробити в іншій країні. За кожну з них чоловік заплатив по 700 доларів США.

До речі, з його слів, саме в таку суму йому обходиться кандидатка, яка не має закордонного паспорту. Якщо ж у дівчини є необхідний документ, то вона коштує дорожче – тисячу доларів. А от коли гетери прибували в Туреччину, хто літаком, хто теплоходом, місцевий сутенер електронним переказом переправляв йому по 1200 у.о. за кожну «гостю», тобто навар виходив 200 доларів з одиниці «товару». Не густо, але, як кажуть - на безриб’ї....

Відносно затриманих порушено кримінальну справу за ч.3 ст.15, ч.2 ст.149 КК України, їм грозить від 8 до 12 років позбавлення волі. Проводяться заходи, спрямовані на виявлення додаткових фактів торгівлі людьми, скоєних затриманими особами.

Але камера спостереження зафіксувала усі ці махінації. Оператор відразу повідомив прикмети шахрая охоронцю магазину. Під час зчитування покупки, касовий апарат вибив, що реальна вартість зазначеного телефону інша. Проглядалися і переклеювання штрих-кодів. Касир повідомила про це покупцю. Товар вона залишила на касі. А хлопець усвідомивши, що нічого в нього не вийде, повернувся знову до зали, де взяв уже інший телефон – "Nokіa-6680", розрахувавшись, як і має бути, за вказану модель.

Але під час виходу шахрая затримав охоронець магазину. На місце пригоди викликали правоохоронців Оболонського райуправління столичної міліції, які й повідомили зловмиснику, що його дії підпадають під статтю 190 Кримінального кодексу України "Шахрайство". І не дивлячись на те, що закінчити свій намір злочинцю не вдалося, він все-таки скоїв злочин. А за ним випливає і покарання, яке наразі виніс суд Оболонского району столиці – три роки позбавлення волі.

Затриманий і раніше потрапляв у поле зору міліціонерів. Близько місяця тому його доставляли в ВБНОН за торгівлю трамадолом і циклодолом на Центральному ринку Маріуполя. Того разу у нього вилучили майже 17 тис. капсул цього медичного препарату. За рішенням суду таблетки конфіскували, а Юра, заплативши мізерний для нього штраф, взявся за стару прибуткову справу.

У ході роботи з “наркоділком” міліціонери з'ясували, що той очікує з Запорожжя кур'єра з великою партією таблеток. 19 листопада постачальника затримали на гарячому на автовокзалі. У нього в сумці знаходилося більше 25 тис. капсул трамадолу, який він планував продати Юрію за ціною 7 грн. за упаковку. Як встановили оперативники, запорожець хотів, що називається, “кинути” замовника, і привіз йому не 30 тис. капсул, як той замовляв, а майже на 5 тисяч менше.

Як пояснив затриманий кур'єр, він уже протягом року поставляв Юрію трамадол. Спочатку партії складали 1000 упаковок на місяць. А останнім часом кількість таблеток сягала 30 тисяч. Ці таблетки кур'єр продавав оптом по 7 грн. за упакування, а Юра потім перепродував їх по 15 грн. Вартість вилученої партії трамадолу за цінами чорного ринку складає більш 38 тис грн.

Хочеться додати, що останні п'ять років Юра не працює, але почуває себе досить непогано. Тільки офіційно в бюро технічної інвентаризації на нього зареєстровано чотири квартири, у двох з них зроблено дорогий ремонт. Вочевидь, справи йдуть непогано. До торгівлі трамадолом він прилучив і свого брата, провізора з освіти, що допомагав реалізовувати таблетки.

У даний час усі таблетки “Трамадолу” вилучені, відносно “бізнесменів” складено адміністративні протоколи, що спрямовані в суд для ухвалення законного рішення.

Слід зазначити, що ця процедура – досить важка та довготривала, але незважаючи на усі неприємні перипетії розслідувань та констатації фактів, міліція у цьому напрямку працює на високому рівні. Постійні перевірки, оперативно-розшукові заходи, опитування населення, голів виборчих комісій, високопосадовців, власне, усіх тих, хто хоч якимось чином причетний до організації та проведення виборів. Така кропітка та об’ємна робота все ж таки увінчується деякими успіхами. Приміром тільки на території Полтавської області станом на 1 жовтня працівниками міліції виявлено 18828 осіб, які голосували за відкріпними посвідченнями, з них майже 15 тисяч жителів області та більше 4 тисяч прибули з інших регіонів. Не менш цікавим фактом видалося і те, що деякі громадяни спромоглися проголосувати більше двох разів, таких міліція “нарахувала” 169 чоловік.

Не є новиною і резонансом те, що до таких правопорушень причетні в основному люди, які відіграють, скажімо, не останню роль в області. У переважній більшості до таких належать голови райдержадміністрацій, районних рад, держслужбовці різних категорій та рангів. Пояснюється така ситуація дуже просто. Вони ж керівники, тому й керували так, як хотіли чи за гроші – це питання на сьогодні відкрите, і останню крапку у цій ситуації поставить суд. Але те, що примушували громадян свідомо чинити проти Закону - це залишається незаперечним фактом.

Прикладів таких вчинків можна навести безліч. У Гадяцькому районі жителям одного з сіл сільський голова місцевої сільради видав підроблені відкріпні посвідчення, за якими односельці, завдяки отриманій грошовій винагороді, мали голосувати. У Чорнухах Полтавської області держслужбовець райдержадміністрації внесла до виборчих документів завідомо неправдиві відомості, які суттєво вплинули на підрахунок голосів на деяких виборчих дільницях. У Лохвиці 4 місцеві жителі проголосували аж по три рази.

Не поодинокі випадки, коли, як уже наголошувалося, деякі громадяни голосували на різних виборчих дільницях по декілька разів. Такі зафіксовані у Кобеляках, Пирятині, Гадячі тощо. Мешканці сусідніх областей теж проявили свій громадянський обов’язок. Мало того, що проголосували вдома, в даному випадку йдеться про місто Харків, так вони ще й у Полтаву завітали. Так, прокуратурою Октябрського району порушено кримінальну справу на одного з харків’янина, який віддав голоси за відкріпними посвідченнями на двох полтавських дільницях.

Вразили міліцію і деякі своєрідні “волонтери”, які під час голосування знаходилися поблизу дільниць, де пропонували громадянам, які ще не проголосували, бюлетені з позначкою за відповідного кандидата. При цьому вони хотіли, щоб громадяни під час голосування в урну викидали їх бюлетені, а натомість віддавали чисті. Такі випадки траплялися у Кременчуці та Полтавському районі. Не втрималися від спокуси легких грошей і чиновник Гадяцької районної ради та один із заступників глави Гадяцької райдержадміністрації, які скликали до себе в кабінет усіх голів виборчих комісій, роздали їм 100 необлікованих відкріпних посвідчень та дали вказівку проштампувати та підписати їх.

З усіх наведених вище прикладів видно, що люди готувалися до “прозорих”, а головне чесних виборів. Як уже говорилося, мотиви абсолютно різні – деяким наказали “верхівки”, а деяким поповнили гаманці чималенькими сумами. Але то було вчора, а сьогодні їм доведеться відповідати за безлад на теренах “прозорих” виборів.

Загалом же конвеєр розкриття такого роду справ запрацював уже давно, а тому по виявлених порушеннях міліцією направлено до суду 22 кримінальні справи, розглянуто вже 12. Звісно, такі показники на фоні бюлетневого хаосу – не високі, але як говорять спеціалісти, судові процеси постійно затягуються, то адвокат не з’явиться, то хтось раптом захворіє, то... І не дивно, адже кому хочеться відповідати сьогодні, коли вже й гроші витрачені, і до влади прийшли не свої...

Підозрюваний був настільки шокований появою міліції, що одразу зізнався у скоєнні вбивства. Мотив злочину вражає. Принадою стала денна виручка розважального закладу. Скільки саме було в сейфі, затриманий не пам'ятає. За словами останнього – заплямовані кров’ю гроші він, будучи під враженнями, викинув. За фактом скоєння вбивства порушено кримінальну справу.

Свій кримінальний шлях автокрадії починали з дрібних крадіжок. Чимало власників підвалів, підсобних приміщень обласного центру потерпали від неповнолітніх, які вели бродячий спосіб життя і заробляли на прожиття, миючи чужі легківки. Ініціатор вилазок, 17-річний хмельничанин, нещодавно відбув покарання за численні крадіжки з магазинів та церков у колонії для неповнолітніх. Саме він підмовив колишніх друзів до кримінальних діянь. Наймолодшому з групи виповнилося лише 15 років. Посеред ночі неповнолітні зламували замки, підбирали ключі до чужих автомобілів. Вдень користалися тим, що власник залишав легківку на хвилину-другу відкритою. За три тижні таким чином вдалося поцупити кілька “Жигулів”, “Москвичів” та одну “Таврію”.

Перше авто було найважче відігнати у заздалегідь заплановане місце – хлопчаки дорогою в’їхали у стовп і залишили автомобіль напризволяще. Красти захищені іномарки їм було не під силу. Крадії відганяли чужі автомобілі якнайдалі у безлюдні місця, де знімали з них усе, що могли. За низькими цінами запчастини продавали на ринках області.

Двоє хлопців попалися під час крадіжки “Ниви”, яку водій залишив поблизу Тернопільської райдержадміністрації. Зловмисники припильнували господаря легківки і заскочили до неї. На щастя, неподалік несли службу працівники міліції. Водій відразу звернувся до правоохоронців за допомогою. “Гарячими” слідами міліціонери наздогнали злодіїв. Їм не пофортунило – двигун краденого автомобіля невдовзі перестав працювати. Міліціонери затримали усіх п’ятьох неповнолітніх крадіїв. У них вилучені речові докази, які вказують на причетність до крадіжок автотранспорту.

Довідково: працівники тернопільської міліції за одинадцять місяців 2005 року направили до судів 57 кримінальних справ за фактами незаконного заволодіння транспортними засобами. Розкриття таких злочинів складає понад 50 відсотків, що удвічі більше як минулого року. 58 автомобілів повернуто власникам.

- Він підходив до знайомим хлопцям і просив мобільний терміново подзвонити батькам, - розповідає старший слідчий Горлівського МУ Вікторія Сорочан. - Ніхто йому не відмовляв. Із трубкою відходив ледь убік, щоб ніхто не чув розмову, а потім і зовсім ховався за рогом. За десять жовтневих днів заповзятливий горлівчанин привласнив п'ять мобільних телефонів. Чотири з них шляхом шахрайства й один у результаті грабежу. В останньому випадку дівчина, у якої підозрюваний попросив мобілку, запідозрила недобре й відмовила йому. Тоді він силою вирвав у неї трубку й зник.

Шахрай не дуже-то звертав увагу на вартість украденого телефону. І при продажі мова не йшла про реальну ціну речі. Як він сам зізнається, головне, щоб у першого зустрічного (а пропонував в основному на ринку) були із собою гроші. Суми, отримані ним за товар, варіювалися від 80 до 150 гривень. Приміром, новенький «Самсунг» вартістю 2,5 тисячі гривень теж пішов за безцінь - усього за 140 гривень.

Зловмисник був затриманий в Артемівському районі, де ховався в батька свого товариша. Потерпілі не знали ні імені його, ні прізвища, тільки кличку - Кувалда. От по ній старший дільничний інспектор Калінінського РВ Роман Коровін і вийшов на втікача. До речі, останній був дуже здивований, коли побачив свого дільничного в місці, де збирався «залягти» на довгий час.

Це не перший конфлікт із законом в арештованого шахрая. Чекають не дочекаються його у двох судах Донецької області - Дзержинському, де знаходиться справа в обвинуваченні його в незаконному зберіганні наркотиків і Калінінському м. Горлівки, куди він не приходив на судові засідання, щоб відповісти за скоєні злочини.

18 листопада до чергової частини Хмельницького відділу міліції міста Одеси з заявою про зникнення свого чоловіка звернулася 47-літня жителька Біляївського району.

Як було встановлено, її чоловік, 53-річний Борис, 17 листопада на своєму автомобілі «Опель-Кадет» виїхав до Одеси і додому не повернувся.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітниками одеського міського Управління карного розшуку та Біляївського райвідділу міліції через тиждень за підозрою в скоєнні злочину були затримані 23-річний Денис і 20-річний Олександр. Як зізналися затримані, при виїзді з Одеси вони зупинили автомобіль, керований потерпілим, і попросили підвезти їх до с. В-Дальник. При під'їзді до населеного пункту один з «пасажирів», погрожуючи обрізом мисливської рушниці, який раптово з’явився у його руках, змусив водія заїхати в лісосмугу, де в нього відібрали 20 гривень і мобільний телефон. Після скоєного пограбування молодик убив водія пострілом у потилицю. З метою приховання слідів злочину його тіло молодчики вирішили закопати в лісосмузі, а автомобіль сховали у своєму гаражі за місцем проживання, який до моменту приїзду оперативників вони вже почали розбирати.

За фактом вбивства порушено кримінальну справу, ведеться слідство.

Не зважаючи на снігові замети, що вкрили лісові масиви, 9 мобільних груп із числа працівників УБОЗу, «Беркута», карного розшуку, Державної служби боротьби з економічними злочинами, дільничних інспекторів та працівників ДАІ, а також військовослужбовців внутрішніх військ МВС взяли під особливий контроль місця незаконного видобування бурштину. Адже ця гостра проблема на Рівненщині й досі залишається не розв`язаною. Люди групами і поодинці, вручну і за допомогою мотопомп риють грунт у пошуках дорогоцінних камінців. Десятки і сотні гектарів лісових угідь вкрилися глибокими ямами і траншеями. Крізь повалені дерева важко розгледіти не понівечену землю. Копають у дощ і в сніг, у спеку й морози, не дивлячись на те, що міліція щоденно затримує десятки і сотні копачів та вилучає в них не лише здобуті камінці бурштину, а й дороге знаряддя незаконного промислу. Досить сказати, що одна мотопомпа нині коштує до однієї тисячі американських доларів.

За дві доби лише у Сарненському районі на полях сільгосппідприємства «Азалія» міліція затримала 25 чоловік, які незаконно видобували бурштин, 4 легкових автомобілі та 5 мотоциклів. У копачів вилучено 3 мотопомпи кустарного виробництва, чимало бурштину.

Нині територія Сарненського райвідділу міліції нагадує своєрідний склад металобрухту. Тут нагромадилася величезна кількість різноманітних агрегатів, моторів, велосипедів і мотоциклів, автомашин і мотопомп, які правоохоронці вилучили, як допоміжні засоби незаконного видобування бурштину.

Начальник Сарненського РВ УМВС полковник міліції Олег Адамець каже, що протягом року працівники нашого райвідділу провели близько 20 рейдів-перевірок у місцях незаконного видобування бурштину. Основна частина видобувачів знаходиться на території Клесівської селищної ради. За цей період часу порушено 26 кримінальних справ за статтею 240 Кримінального кодексу, вилучено 63 пожежні мотопомпи, котрі шляхом гідророзмиву ґрунту видобувають бурштин, понад 40 безгосподарних мотоциклів та 5 автомобілів, 7 кілограмів бурштину.

Здобути коштовне каміння – це ще не все. Його треба реалізувати, чому й сприяють скупники. 46-річного господаря помешкання, що в селі Сошники Володимирецького району, міліція турбує не вперше. В минулому тут вилучили 7 кілограмів камінців, які чоловік заготував для відправки замовникам. Є навіть кримінальна справа. Отож, вилучені ще 470 грамів бурштину – це свідчення того, що чоловік ніяк не покине злочинного бізнесу.

Я розумію, - продовжує Олег Адамець, - чому такий ажіотаж довкола видобутку бурштину. Це не тільки проблема міліції. Це – проблема соціальна. Річ у тім, що не всі люди мають роботу і можуть заробити на кусок хліба. Але є закон, і його переступати не можна. На даний час Верховна Рада прийняла рішення про узаконення видобування бурштину приватними особами, але немає механізму застосування законодавчого акту. Отож, міліція змушена продовжувати боротьбу з цим незаконним промислом.

На Черкащині за матеріалами УБОЗ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), відносно голови правління й головного бухгалтера одного з акціонерних товариств та директора комерційної структури. Протягом 2002–2003 років службові особи ВАТ, вступивши у злочинну змову з посадовими особами комерційного підприємства, без дозволу Фонду держмайна України провели незаконне відчуження майна підприємства балансовою вартістю 1 млн. 500 тис. гривень на користь комерсантів, втричі занизивши його вартість. Збитки підприємства, державна частка акцій якого становить 25 відсотків, сягають понад 1 млн. гривень. Проводиться розслідування.

За матеріалами УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем чиновниками одного з портів. Підприємство протягом 2004-2005 років здійснювало перевантаження вантажів з великотоннажних суден без укладання відповідних договорів, а посадовці торговельного порту надали можливість комерційній структурі безоплатно використовувати рейдовий причал, що має статус майна загальнодержавного значення. Таким чином на рейдовому причалі було перевантажено понад 600 тис. тонн вантажів, але до рахунків порту грошові кошти не надходили, що спричинило збитків держбюджету на суму майже 8 млн. гривень. Проводиться розслідування.

На Львівщині направлено до суду кримінальну справу, порушену за матеріалами працівників УБОЗ за рядом статей КК України, у т.ч. за ст. 189 (вимагання), відносно 3-х працівників служби охорони одного з промислових ринків. Зловмисники, перебуваючи у складі злочинного угруповання, впродовж тривалого часу займались вимаганням грошей у приватних підприємців на ринку, а також вчинили замах на умисне вбивство його директора. Двох фігурантів заарештовано, їх поплічника оголошено у розшук.