З метою розкриття тяжкого злочину створено слідчо-оперативну групу, до складу якої увійшли працівники місцевої міліції, МВС України та прокуратури. Міліція звертається з проханням до всіх, кому відомі обставини споєння злочину надати відповідну інформацію за телефонами:

705 – 93 – 00, 705 – 93 – 34 або 02.

Анонімність гарантується.

Так, у місті Ровеньки Луганської області бандити вчинили розбійний напад на магазин «Ексклюзив», що на вулиці 8-го Березня. Їх здобиччю була велика партія мобільних телефонів та іншого майна. Загальна сума збитків, заподіяних магазину, становить 34 700 гривень. У членів ОЗГ вилучено мобільні телефони, двохствольний обріз мисливської рушниці ТОЗ-16, маски. Порушено кримінальну справу за статтею 187 (розбій) КК України. Триває перевірка причетності цих осіб до аналогічних та інших тяжких злочинів, скоєних раніше на території Луганської та інших областей України.

Пояснення досить-таки дивної поведінки молодика виявилося простим: коли чоловік нахилився до хлопчини - той встиг витягнути його портмоне з 130 гривнами, кредитною карткою і візитками. Потерпілому більше нічого не залишалося робити, як звернутися до міліції.

Як розповів заступник начальника Кіровського районного відділу підполковник міліції Сергій Корнієнко, через два дні майже в такий же час старший дільничний інспектор майор міліції Віталій Комарів затримав за прикметами, вказаними потерпілим, 16-річного „шибеника”. У райвідділі міліції його і впізнав покараний за щедрість донеччанин. Сам затриманий пояснив, що просто хотів випити пива і тому став спостерігати за людьми, які робили покупки в магазині, та примічав, куди вони ховали гроші або гаманці. До речі, у день затримання хлопчиська застали за аналогічним заняттям: біля магазину він вишукував чергову жертву серед перехожих.

Наразі правоохоронними органами молодій людині винесений запобіжний захід – підписка про невиїзд. Вирішується питання щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.

Як пояснив чоловік, о 17 годині 40 хвилин на його мобільний телефон зателефонувала дружина й переляканим голосом повідомила, що її викрали. З її слів по дорозі з роботи додому її перестріли двоє невідомих чоловіків, зав’язали очі, посадили в автомобіль та вивезли в невідомому напрямку. При цьому запропонували повідомити чоловіка, щоб той готував гроші за звільнення дружини... До речі, кілька днів тому ця сім’я продала свій автомобіль “Форд” (за 4 тисячі доларів США) і тому кошти вдома були.

Начальник Машівського райвідділу міліції Сергій Мосієнко зазначив, що до розкриття зафіксованого злочину із викраденням людини миттєво було підключено службу обласного УБОЗу. Водночас оперативники не забули й про інше з дозволу сказати „викрадення” – нещодавно німецький підданий хотів „здерти” зі своєї дружини 10 тисяч доларів США, залучивши до ролі „терориста” місцевого бомжа, котрий і телефонував до Німеччини... Працівники міліції проговорювали, що подібні злочини завжди “парами ходять”. І не помилились.

Однак з’ясуванню реальних обставин події передувало безліч клопотів і роботи на всю ніч. Через деякий час на мобільний телефон чоловіка знову телефонує кохана і повідомляє, що йому потрібно везти гроші до Полтави. Правда, точного місця зустрічі не називає. Спецпідрозділ та співробітники райвідділу міліції забирають чоловіка разом із 4-ма тисячами доларів США і везуть до обласного центру. Там до операції підключається три автомобілі обласного УБОЗу. Щойно оперативники прибули до Полтави, як кохана зателефонувала знову - із вказівкою везти гроші назад – до вокзалу у селі, де вони проживають. Знервовані правоохоронці повертаються назад, але черговий телефонний дзвінок знову повертає їх до Полтави, а невдовзі - знову до села. Випаливши чимало пального (і цигарок) співробітники міліції близько 5 години ранку знаходять “героїню” нічної події... за 20 хвилин пішого ходу від свого подвір’я - цілком здорову, але напідпитку. На запитання про викрадення – лише здивовано розвела руками: мовляв, вперше про таке чую, йду собі додому...

Взяти у неї пояснення – навіщо морочила голову правоохоронцям і налякала чоловіка (в котрого після нічних поїздок руки й ноги ще довго тремтітимуть) – вдалося лише зранку. Коли її почали розпитувати, що саме з нею трапилось, запевнила, що нічого не пам’ятає. Зі слів жінки, той день для неї закінчувався навіть „досить добре” – розпивали з колегами могорич, виставлений завсвинофермою з нагоди досягнення високих показників у роботі за підсумками кварталу. Звичайно, й сама трішки „губи промочила”, а до чого це довело - навіть і зрозуміти не може. Говорить лише одне - що нічого не пам’ятає. За словами односельців, з нею таке траплялося вже не раз: вип’є трішки оковитої – і пам’ять миттєво „відбирає”.

Правда це чи ні – покаже розслідування. Принаймні, адміністративної відповідальності (штафу) їй не уникнути. А можливо доведеться компенсувати й чималі витрати правоохоронців... Правда – лише матеріальні.

Два товариша, 29-річний Володимир та 31-річний Олексій (усі імена змінені), познайомилися на вулиці - у прямому розумінні цього слова. Жили вони, де прийдеться, постійного помешкання не мали, зловживали спиртними напоями, тому очевидно, що й компанія друзів була така ж сама. Потоваришувавши ще з одним, таким же неблагополучним Григорієм, 1968 року народження й вирішили це діло відсвяткувати. Добре, що в Григорія була квартира. Зібралися там, почаркувалися, а потім полягали спати. Та не спалося чомусь Григорію - все бігав, заважав іншим. Не знав він ще тоді, що його метушня стане початком кривавої історії.

Слід сказати, що Володимир, як розповіла його колишня співмешканка, відрізнявся особливою агресією. “Коли він напивався, то починав усе трощити, бити мене, – говорить вона, – він був психічно неврівноваженим”.

Так, з горем пополам дочекавшись ранку, все продовжилося як завжди: пошук грошей, щоб похмелитися - і “свято” тривало. Але Володимир чомусь дуже нервував. Говорив, що це Григорій довів його до такого стану. “Я не знав, що Володимир хоче зробити, він постійно повторював, що Гриша йому заплатить за безсонну ніч, – розповів Олексій, – ми тоді прийшли у підвал, що на вулиці Бутиріна у Кременчуці. Там ми іноді відсижувалися, пили горілку. Це було взимку, на вулиці холодно, ми взяли самогону, випили. З нами був Гриша. Коли ми все випили, Володя був дуже п’яним, і все почалося...”

А почалося те, що Володимир підійшов до Григорія, вдарив його один, другий, третій... рази, а потім надів йому пакет на голову і перекрив повітря. Григорій почав задихатися. Володимир зняв пакет, облив Григорія водою і підніс два електричних дроти до мокрого тіла... Той пролежав у такому стані ще декілька годин. Володимир ліг спати, а Олексій відтягнув тіло, накрив його ковдрою і теж пішов спати. Він запевняє, що Гриша був ще живим, а на ранок, коли усі прокинулися, Григорій вже помер. На запитання, чому Олексій не повідомив міліцію та не викликав швидку допомогу, він відповідає, що дуже боявся Володимира, бо той йому пригрозив, що теж його „порішить”. Що ж до Володимира, то він говорить: “Так, я його бив, але не надівав пакет, і тим більше не добивав електричним струменем”. З цим ще розбереться слідство, яке зараз триває.

Два роки минуло з того часу, як сталося це жахливе вбивство. Тіло було закопане у тому ж підвалі. Знайти його практично неможливо, адже приміщення настільки захаращене, що жителі будинку, де, власне, знаходиться підвал, не спускаються туди. До того ж це й небезпечно, адже подейкують, що, окрім бомжів, там збираються й наркомани, й неблагополучні підлітки. Померлого Григорія упродовж двох років ніхто не шукав, бо не було у нього родини. Є тільки сестра, яка проживає на Далекому Сході. Приїхавши цього літа до брата, вона його не знайшла — квартира пустувала, а тому вона одразу повідомила міліцію про те, що брат зник. Це було вже в липні 2005 року. І тільки з цього року Григорій потрапив до категорії безвісти зниклих.

Розкрити цей злочин допоміг неабиякий досвід роботи оперативників Кременчуцького відділу УБОЗ. “Ми отримали оперативну інформацію про те, що Володимир скоїв вбивство, але кого і за що він убив, ми не знали, – повідомив в.о. начальник відділення Кременчуцького УБОЗу Олег Бажан. – Володимир перебував у розшуці за скоєння грабежу на території Кременчука. Тому коли до того злочину додалося ще й підозра у вбивстві, за цю справу взялися серйозно. Спочатку ми провели ряд оперативних заходів, відпрацювали декілька версій можливого перебування підозрюваного. Коли місцезнаходження Володимира було встановлено, наші оперативники три дні сиділи в засідці, і ми його затримали. Паралельно з цим опрацьовували інформацію по безвісти зниклих людях”.

Справа увінчалася успіхом. Особу потерпілого встановили. Володимир зізнався в скоєному. Нині він говорить, що за ці два роки його дуже сильно мучила совість, він не міг спати, постійно ввижався труп. І все одно навіть страхи і власне сумління не завадили йому жити, як завжди. З неофіційних джерел нам стало відомо, що Володимир “курирує” одну з територій у Кременчуці. Там він нібито збирає “данину” з таких же бомжів, як сам - тільки за те, що вони там перебувають. До того ж його колишня співмешканка говорить, що проходячи повз той підвал, де був убитий Григорій, він неодноразово хвалився тим, що там лежить “баран”, мовою цих людей означає труп, якого він власноруч “замочив”. Похвалився б чимось достойним! Однак - немає чим, адже за 28 років життя Володимир нічого не надбав — ні родини, ні житла, ні роботи, ні нормальних друзів. Нині він заарештований і чекає на вирок суду. Але каяття й сумління, яке він демонструє - ще не аргумент, аби уникнути кримінальної відповідальності.

Також штампувальникові контрафакту довелося розпрощатися з чисельними засобами виробництва – в нього вилучено 45 відеомагнітофонів, 5 DVD-плеєрів та апаратуру для виготовлення поліграфічних етикеток, в тому числі два сучасні багатофункціональні друкарські пристрої. За допомогою цього приладдя крутій мав можливість легко виготовляти понад 400 примірників контрафактної продукції на добу.

Та сама доля спіткала понад три тисячі порожніх касет, які відеопірат ще не встиг наповнити контрафактом, та 2400 голографічних контрольних марок. Останні було виготовлено на досить високому рівні – людина, що не є експертом на вказаному терені, навряд чи змогла б відрізнити їх від справжніх. Шлях їх надходження оперативникам ще належить з’ясувати.

На піратський цех правоохоронці натрапили в ході проведення профілактичних заходів по виявленню правопорушень у сфері інтелектуальної власності та високих технологій. За попередніми підрахунками, в результаті протиправної діяльності його організатора правовласникам ліцензійної відеопродукції завдано збитків на суму понад 100 тисяч гривень. Під час спілкування з ним оперативники з’ясували, що він отримував особисто або через диспетчера замовлення у приватних підприємців зі столичних ринків, а іноді навіть з інших регіонів України.

Зараз проводиться експертне дослідження вилученої продукції та подальший збір матеріалів для вирішення питання щодо порушення відносно відеопірата кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 176 КК України: «Порушення авторського права і суміжних прав», яка передбачає штраф до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2 років, з конфіскацією всього, що має відношення до виготовлення контрафактної продукції.

У результаті пошуків автомобіль виявили біля терикону переверненим колесами догори й спаленим ущент. Ситуація нагадувала чиюсь помсту. Співробітники райвідділу відпрацювали різні версії й за кілька днів після пригоди затримали підозрюваних. Ними виявилися п'ятеро хлопчаків віком від 12 до 17 років. За їх словами, на злочин друзі зважилися для розваги.

Як повідомив в.о. начальника міліції Будьонівського РВ Ігор Сусідко, в ході перевірки затриманих на причетність до скоєння інших злочинів з'ясувалося, що на рахунку в малолітніх зловмисників ще два викрадених стареньких «Москвичі» і понад 20 невдалих спроб. Прогулюючись пізно ввечері, вони придивлялися до залишених без догляду машин, штовхали подалі від будинку, розбивали скло, заводили й каталися нічним містом - поки не закінчувався бензин, а потім забирали все коштовне й залишали легковика „в спокої”. Ті автомобілі, які з якої-небудь причини завести не виходило, хлопці просто нівечили.

- Нині, коли вже з'ясовані всі обставини, можна сказати, що діти скоювали злочини заради розваги, але ці дитячі витівки привели до порушення трьох кримінальних справ за ст. 289 КК України, тобто за викрадення транспортних засобів. І всі вони будуть притягуватися до відповідальності, – розповідає Ігор Сусідко.

Всі затримані з неблагополучних родин. Найстарший дотепер не вміє читати й писати, але вже притягувався до кримінальної відповідальності за дві квартирні крадіжки. Потрапивши в міліцію, діти не зробили ніяких висновків. Вони не сприймають свої витівки як щось серйозне. І вже того ж вечора, коли їх відпустили, підлітків замість того, щоб іти додому, вкрали сусідський моторолер.

Сумно те, що батькам затриманих немає справи до своїх нащадків. Полишені самі на себе, хлопчиська опускаються на дно життя. Уже в такому юному віці вони абсолютно впевнені, що світом правлять гроші, але заробляти їх чесним шляхом зовсім не обов'язково. На питання про плани на майбутнє 12-літній Андрій відповів дуже показово: «Хочу бути мажором, тобто крутим. Хочу їздити на класних машинах, щоб було багато грошей і нічого не треба було робити». І він щиро вірить, що варто жити саме так.

З’ясувалося, що Олександр працював механіком лише декілька місяців. Та навіть цього терміну йому вистачило, щоб придумати власні способи „заробітку” грошей. Зустрівшись ввечері зі своїм знайомим, він за певну плату домовився про послугу – викрадені газові балони потрібно було завантажити та відвезти покупцю. Наступного дня «справу» було зроблено – вже ввечері в кишенях Олександра шурхотіли 600 американських доларів. В той час, як махінатор вже уявляв, куди витратить зароблені гроші, йому зателефонував директор підприємства та попросив терміново з’явитися на робоче місце. Нічого не підозрюючи, Олександр поїхав і одразу потрапив у руки міліціонерів – директор, виявивши нестачу, зателефонував на «02».

Слідчим відділом Солом’янського районного управління внутрішніх справ порушено кримінальну справу за статтею 185 КК України. Ведеться слідство.