<
МВС України
ДЗГ МВС
Оперативно - звiдусiль



leftmenutopreports SSincludes

Реагування на
критичні публікації


Архiв
прес-релізів


День міліції
2006


День пам'яті
22 серпня


Статистика
2005-2006


Телефон довіри
Департаменту боротьби
зі злочинами,
пов'язаними з
торгівлею людьми:
(044) 254-76-04
режим роботи
з 16 до 20 годин
кожного понеділка
та п'ятниці
http://ctu.mvs.gov.ua




Головна телепрограма
МВС України


"Оперативна частина"


Громадсько-
правовий

тижневик МВС України

"Іменем Закону"


leftmenutopreports SSincludes
Архiв рубрики:

<< 2005 >>
<< Вересень >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
 
2004
2003
leftmenudownreports SSincludes

Google



www mvsinfo.gov.ua/


Міліція розшукує викрадений шедевр

22.09.2005 року

Нещодавно під час проведення екскурсії в оглядовому залі Севастопольського художнього музею ім. Крошицкого, що на проспекті Нахімова, було виявлено зникнення картини «Монастир над річкою» роботи художника В.Д.Полєнова. Замість оригіналу в рамці на стіні висіла кольорова ксерокопія. Директор музею негайно повідомила про крадіжку в міліцію.

Про картину: Автор: Полєнов Василь Дмитрович (1844-1927)

Назва картини: «Монастир над річкою»
Написана в 1898 році

Матеріал: полотно

Техніка: масло

Розмір - 24х40 см

Опис зображення: справа до центру спускається схил гори до річки, зарослий лісом, серед якого видно будівлі і церкви монастиря. Вдалині коса, покрита рослинністю. Дальній берег тоне в глибокому серпанку. Монастир і річка освітлені сонцем.

У нижньому лівому кутку рожевою фарбою напис – 1333. Справа в нижньому кутку підпис автора Поленова.

В даний час УМВС України в м. Севастополі організовані заходи щодо розшуку викраденої картини і встановлення особи, що скоїла даний злочин. За інформацію, що сприятиме розкриттю крадіжки картини, призначено винагороду.

Телефон чергової частини УМВС України в м. Севастополі:
(0692) 54-64-64, 59-44-01
телефон довіри 54-02-54

ЦГЗ УМВС України
в м. Севастополі


КРИМІНАЛЬНІ ХРОНІКИ ГУБОЗ МВС УКРАЇНИ

22.09.2005 року

Викрито групу „уманських автокрадіїв”

У ході оперативно-розшукових заходів співробітниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області встановлено, що четверо громадян 1982 – 1976 р.н., мешканці м. Умань, на початку січня 2005 року створили злочинну структуру з визначенням спеціалізації кожного з її учасників, маючи за мету вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Фігуранти займалися незаконним заволодінням автотранспортних засобів, таємним викраденням чужого майна на території Кіровоградської, Черкаської, Вінницької та Одеської областей.

Крім цього, злочинці з залученням сторонніх осіб змінювали знаки на номерних агрегатах автотранспортних засобів та в подальшому збували як сам автотранспорт, так і викрадені з нього речі. Наразі зібрано докази причетності крадіїв до вчинення 7 особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.289 КК України. Під час проведення обшуків за місцем проживання викрадачів співробітниками УБОЗ виявлено та вилучено 7 автомобілів різних марок («ВАЗ», «Ауді», «Крайслер-Вояджер», «Фольксваген-Пассат»), автозапчастини, металеві відмички та ключі, побутову техніку, інші речові докази. Загальна сума спричинених збитків становить понад 150 тисяч. грн. В ході досудового слідства потерпілим відшкодовано збитків на суму близько 90 тис. грн. Троє зловмисників заарештовані, двоє перебувають у розшуці.

Слідство у кримінальній справі, порушеній за ознаками ч.5 ст.185 (крадіжка), ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) та за ч.1 ст. 255 КК України (створення злочинної організації), триває. Зловмисників очікує покарання від 5 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

„Грузинські одесити” предстануть перед судом

Співробітниками УБОЗ УМВС України в Одеській області в ході проведення оперативно-розшукових заходів затримано трьох громадян, уродженців м. Зугдіді (Грузія), 80-х років народження, мешканців м. Одеса, один з яких раніше засуджений за ст.185 ч.2 КК України, яким обрано запобіжний захід – тримання під вартою. У ході розслідування кримінальної справи, порушеної в червні 2005 р. за матеріалами УБОЗ, встановлено причетність зловмисників до скоєння 9 злочинів, передбачених ст.185 ч. 5 (крадіжка – 5 злочинів) та ст. 357 ч.3 (незаконне заволодіння паспортом або іншим важливим документом – 4 злочини) КК України.

Попереднє слідство закінчено, справу направлено до суду. Крадіям інкримінується ч.3 ст. 28 КК України (вчинення злочину організованою групою), якою передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

„Сокіл Балабан” став об’єктом контрабанди

17 вересня 2005 року в ході проведення операції «Контрабанда – стоп» співробітниками УБОЗ УМВС України в Запорізькій області спільно з співробітниками УБОЗ в Харківській області та оперативною групою прикордонного посту аеропорту «Запоріжжя», при спробі перетину повітряного кордону України (виліт літаком до республіки Сирії) були затримані 5 громадян Росії, уродженці республіки Сирія, які намагались контрабандним шляхом вивезти до м. Алєппа 46 (сорок шість) птахів виду «сокіл Балабан», внесених до міжнародної червоної книги як рідкісні птахи. За оцінкою експертів, загальна ціна підготовлених до вивезення птахів становить понад 207 000 (двісті сім тисяч) грн. Вирішується питання про порушення кримінальної справи.

За матеріалами
ГУБОЗ МВС України


Зловмисники грабували „багатеньких” чоловіків, ласих до дівчат та спиртного

22.09.2005 року

У Жовтневому районі Маріуполя затримано злочинну групу з п'яти осіб, які „промишляли” розбійними нападами на місцевих жителів у їх же власних квартирах. За заздалегідь розробленим планом один зі зловмисників знаходив способи знайомства з заможними чоловіками, вивчав їхні „слабкі місця” й входив у довіру. Потім напрошувався в гості до нового знайомого, обіцяючи прийти з компанією дівчат. У більшості випадків потенційна жертва з радістю погоджувалася.

Поки гостинний хазяїн накривав на стіл, гості оглядалися, примічаючи коштовні речі й ключі від квартири. Потім ініціатор знайомства ненадовго залишав компанію (начебто за шампанським) і виносив співучасникам, що чекали біля під'їзду, ключі. Далі „справа техніки” – напоїти хазяїна, зв'язати й винести з будинку все коштовне.

20 серпня 23-літній Павло прийшов із двома дівчинами до нового знайомого. За кілька днів до цього зловмисник вже встиг побувати в нього в гостях й, знаючи, що «клієнт» небайдужий до жіночої статі, запропонував разом відсвяткувати свято Спаса, обіцяючи привести гарненьких подружок. Усе йшло за планом.

Залишивши вже «тепленького» хазяїна спілкуватися з дівчатами, Павло впустив у квартиру інших учасників „операції”. Жертву зв'язали «скотчем», дівчат, які виконали своє завдання, відпустили, і, забравши примічені речі, зібралися тікати. Але 50-річний Микола зірвав із себе пута й спробував перешкодити злочинцям. Зав'язалася бійка, однак сили були нерівні. Якимось дивом потерпілому вдалося вирватися й вибігти на вулицю за допомогою. Розуміючи, що справа запахла «смаженим», грабіжники зникли з місця події. Однак довго гуляти на волі їм не вийшло - незабаром всі члени злочинної групи були затримані.

За словами начальника Жовтневого РВ УМВС України в Донецькій області Володимира Зоріна, в ході слідчо-оперативних заходів міліціонери встановили, що підозрювані скоювали злочини не лише в Маріуполі, але й на території суміжних міст Донецької області. Крім розбійних нападів на рахунку зловмисників щонайменше 4 крадіжки. Наразі працівники міліції збирають доказовий матеріал і перевіряють затриманих на причетність до скоєння інших злочинів. Чоловіча частина зграї арештована судом, дівчат (одній з них нещодавно виповнилося лише 16 років) перебувають на підписці про невиїзд. Троє підозрюваних раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, а от 37-річний лідер групи має чотири судимості за аналогічні злочини та й наймолодший член зграї вже встиг одержати судимість умовно.

Рузанна Меркулова
ЦГЗ УМВС України
в Донецькій області


Потерпіла писати заяву до міліції не хотіла навіть після затримання її кривдника

22.09.2005 року

Увагу дільничних інспекторів міліції Солом’янського району столиці привернула молода пара, яка намагалася продати мобільний телефон. Щось у їх поведінці (можливо, й непомітне для звичайної „цивільної” людини) змусило правоохоронців поцікавитися документами продавців. Хлопчина почав невпевнено розповідати, що „вчора знайшов телефон на лавці у парку”, а дівчина „сором’язливо” відмовчувалася. Молодих людей провели до дільниці для встановлення правдивості їх підозрілої версії.

Незабаром міліціонерам вдалося знайти справжню власницю телефону – 40-річну місцеву мешканку. Вона розповіла правоохоронцям, яким чином втратила своє майно.

З’ясувалося, що напередодні о восьмій вечора, коли вона йшла проспектом Перемоги, у її сумці задзвонив мобільний. Тільки-но жіночка спробували його дістати, ззаду до неї підбіг молодий чоловік, вдарив по голові, вирвав телефон і втік. Однак потерпіла до міліції не звернулася. До того ж дільничним довелося вмовляти потерпілу хоч тепер написати заяву про пограбування. Заважав страх перед можливою помстою грабіжника...

Наразі відносно затриманого, 20-річного жителя Київщини, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого статтею 186 КК України (пограбування). Триває розслідування.

Ірина Біба
прес-офіцер Солом’янського РУ
ГУМВС України в м.Києві


У столиці затримали втікача з черкаської виправної колонії

22.09.2005 року

Відпрацьовуючи територію Солом’янського району столиці, співробітники оперативно-пошукового відділу карного розшуку київської міліції побачили на вулиці Ушинського чоловіка, який саме намагався втекти від групи інших людей. Миттєво зорієнтувавшись в ситуації, міліціонери кинулися навперейми втікачеві. Невідомого швидко було затримано і доставлено до відділу дільничних інспекторів міліції Солом’янського райуправління. Люди, які бігли за ним, виявилися… співробітниками черкаської виправної колонії, а переслідували вони в’язня цієї установи, який спромігся „накивати п’ятами”. Як з’ясувалося, вперше його було притягнуто до кримінальної відповідальності у 2001 році, але після звільнення ставати законослухняним громадянином він не побажав. Вже в 2003 році Смілянським міським судом Черкаської області його було засуджено за крадіжку до 5 років позбавлення волі й відправлено до виправної колонії, звідки той кілька місяців тому втік. Закінчення цього „марафону” вже відоме...

Ірина Біба ЦГЗ ГУМВС України
в м. Києві


"Мотоциклетні" грабіжники викрали з обмінника 30 тисяч гривень

22.09.2005 року

Пункт обміну грошей «Приватбанку» днями пограбували у Нововолинську двоє невідомих. В обідню перерву молодики в мотоциклетних шоломах увірвалися до обмінного пункту і, погрожуючи пістолетом працівниці, відкрито заволоділи кругленькою сумою. На той час у касі назбиралося 1500 доларів США, 500 євро, 600 російських рублів та 19 тисяч 252 гривні. Заховавши у сумку награбоване, зловмисники вискочили на вулицю й на червоному мотоциклі зникли у невідомому напрямку.

На місце події відразу виїхала слідчо-оперативна група міліції на чолі із першим заступником начальника УМВС в Волинській області Олександром Сохацьким. Вже за шість днів міліціонери шахтарського містечка встановили та затримали підозрюваних у скоєнні цього злочину. Як з’ясувалося, пограбували обмінний пункт двоє місцевих жителів — 18-річний Віталій Р. та 22-річний Андрій М. Останній уже був раніше засуджений. Правоохоронці кажуть, що до чотирнадцяти років на його совісті було вже 50 крадіжок. Під час обшуку у підозрюваних було вилучено гроші, щоправда - не усі: чималу частину вони уже встигли розтратити, тож з награбованого залишилося лише 6 тисяч 555 гривень, 395 доларів США, 330 євро. Працівники міліції вилучили у горе-грабіжників газовий пістолет 8-го калібру та мотоцикл «Мінськ», на якому був скоєний злочин. До речі, аби замести сліди, молодики встигли перефарбувати його у чорний колір. Втім, ніякі застереження їм не допомогли. Нині підозрювані перебувають під вартою, порушено кримінальну справу.

А керівництво «Приватбанку» за оперативне розкриття цього злочину пообіцяло нововолинським правоохоронцям значну матеріальну винагороду. Сказано – зроблено! Директор місцевого управління банку Микола Романюк вручив обіцяну винагороду усім тим, хто був причетний до оперативного розкриття зухвалого пограбування обмінного пункту. За словами директора, особисто у нього надія на розкриття цього резонансного пограбування була малою. Тим більше, що грабіжники не залишили слідів і свідків також майже не було... Однак дев’ять співробітників Нововолинського міськвідділу отримали чесно зароблені винагороду - по 630 гривень, а міськвідділу «Приватбанк» подарував сучасну комп’ютерну техніку. Самі ж правоохоронці зазначають, що просто виконували свою роботу, не думаючи про винагороду, бо просто не знали про неї.

Ірина Сінчук
ЦГЗ УМВС України в Волинській області


Сліди вбивства сховали на дні Голубого озера

22.09.2005 року

Рибалки підгребли на своєму човні до розставлених сітей. Вода на Голубих озерах була кришталево чистою й, незважаючи на те, що вечоріло, дно було видно як на долоні. Потопельника, який лежав на глибині двох метрів, помітили відразу...

- Коли співробітники міліції дістали з води труп, стало ясно, що людина загинула насильницькою смертю, – розповідає начальник МВМ Краснолиманського МВ Олександр Шепілов. Його руки й ноги були зв'язані «ластівкою», до тіла прив'язане простирадло, а в ньому – три силікатних цеглини. Крім цього, на обличчі було помітно садна й синці, що змінили його до невпізнанності. Все ж добре вирізнялися татуювання, особливо мальовничі еполети на правому плечі й зірки на грудях. По цих „наколках” дільничним інспектором Сергієм Романенко й був пізнаний потерпілий. Ним виявився 27-літній Ігор, раніше тричі суджений за злочини з наркотиками й крадіжки, який рік тому звільнився з місць позбавлення волі. На місці події було виявлено й ватну ковдру, у якій, вірогідно, жертву везли до берега. Експерт повідомив, що тіло пробуло у воді біля доби.

Завдяки кмітливості сищиків було встановлено, що знайдена ковдра належить родині співмешканки Ігоря, з якою він проживав останнім часом у Красному Лимані. А коли прийшли до неї додому, Аня повідомила, що Ігор пропав два дні тому і вона не знає, де він нині. Тільки в райвідділі, куди дівчину було запрошено разом з парубком на ім’я Костя, котрий на момент візиту правоохоронців перебував у неї в гостях, обоє в усьому зізналася...

Як з’ясувалося, Ігор зі своїми кримінальними звичками швидко налаштував проти себе членів родини своєї співмешканки. А родина ця немаленька – батько, мати, дві сестри, 16-річний брат, та й вона з півторарічною дитиною від попереднього шлюбу. Працювати не хотів, зате на горілку гроші вимагав постійно, для „переконливості” вдаючись до кулаків до всіх, хто потрапляв під „гарячу” руку. І на сімейній раді було вирішено від непутящого «зятя» позбутися. Аня запропонувала цю „місію” 16-річному знайомому з кримінальним минулим на ім’я Гена. Той залучив до цієї „справи” свого приятеля Костю, студента педінституту, котрий, у свою чергу, знайшов ще трьох жителів Слов'янська. Одержавши від Ані 150 гривень „на витрати”, вони вп’ятьох і заявилися до квартири, де перебував Ігор. Якраз перед цим члени родини за попередньою домовленістю роз'їхалися хто куди. Однак Ігор, начебто почувши недобре, сховався в туалеті. Величезним зусиллями та хитрістю зловмисники його відтіля виманили й нещадно побили. Потім зв'язали, заткнули рот рушником, загорнули в ковдру й закинули в багажник «Ніссана», який належав одному з співучасників, що працював таксистом.

На Голубі озера приїхали, коли вже вечоріло. Троє зловмисників, „озброєні” мобільними телефонами, розбрелася в різні сторони – сигналізувати, якщо раптом з'являться сторонні. Тим часом Гена й Костя роздягнулися догола й потягли зв'язаного чоловіка у воду, попередньо прив'язавши до нього цеглу. Топили жертву, яка подавала ознаки життя, довго, на глибину відтягнути не могли (заважала рибальська сіть), тож відправили Ігоря на дно недалеко від берега.

Наразі всі зловмисники перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. До речі, коли затримували таксиста зі Слов'янська, співробітники міськвідділу сіли в його машину як пасажири, попросивши відвезти їх у Красний Лиман. Після прибуття, побачивши на будинку, до якого під'їхали, напис «міліція», водій зрозумів, що це його «кінцева зупинка».

Відносно затриманих порушено кримінальну справу за декількома пунктами ч.2 ст.115 КК України. Слідчий ще має довести, чи носить даний злочин характер замовленого: члени родини, всупереч показанням підозрюваних, „відхрещуються” від факту замовлення на вбивство.

Ірина Гриновецька
Дмитро Любченко
ЦЗГ УМВС України в Донецькій області



ДЗГ МВС України