Того дня 21-річний син власників цих грошей взяв родинні заощадження і закопав їх під будинком. На щастя (або на жаль), сусід побачив з балкону власної оселі, що якийсь молодик копається під будинком - вирив яму і щось в неї поклав й обережно прикидав землею. Сусід одразу вийшов до місця, де кілька хвилин тому хлопець копав землю, й позначив це місце, встромивши поряд палицю. Сам повернувся додому й спостерігав за тим, що буде відбуватися далі.

Пройшло трохи часу, коли неподалік від будинку з’явилася жінка - особа без певного місця проживання. Чоловік погукав її з балкону і попросив перевірити вміст схованки, позначеної палицею. А ще наказав бути обережною, адже, за його словами, там може бути вибухівка. Жінка взялася за роботу і... очам не повірила: у ямі була неймовірна кількість... американських доларів. Ще більше здивувався чоловік, який сам показав схованку „першому-стрічному”...

Аби відкупитись від непроханих свідків, жінка віддала 5 тисяч доларів „недалекоглядному” сусіду, який показав скарбницю, ще кілька тисяч - консьєржу будинку (за мовчання) і по кілька сотень – випадковим перехожим. а Решту ж грошей вирішила залишити на власні потреби, які ж не забарилася задовольнити: зібрала таких же бездомних нетяг, дала їм трохи грошенят й накрила „казковий” стіл.

Поки у підвалі проходив „банкет”, працівники міліції вже з’ясували всі обставини події, а незабаром знайшли й новоспечену „міліонершу”. Жінка з глибоким розчаруванням віддала правоохоронцям залишки грошей...

За зібраними матеріалами було порушено кримінальну справу за ст. 301 КК України (ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів). Та з’ясувалося, що місцеві розповсюджувачі “полунички” – лише невеличка ланка у налагодженому “піратському” бізнесі, слід якого привів міліціонерів до сусідньої області. Саме у Дніпропетровську, у приміщенні колишнього дитячого садка, знаходився центр, де тиражували касети. Та з яким розмахом: щоб вивезти устаткування цього “закладу”, міліціонерам знадобилося дві вантажні машини.

За словами начальника відділу по боротьбі з економічною злочинністю Запорізького міськуправління УМВС України в області Костянтина Коленка, вартість конфіскованого обладнання зараз встановлюється. Проте про розміри підпільного виробництва можна судити за кількістю задіяної в ньому апаратури: одних лише відеомагнітофонів без зупинки працювало 265. Звідти ж вилучили професійне обладнання для відеозапису; голограми - як без написів, так і з назвами фільмів; величезну кількість чистих та вже записаних відеокасет (лише чистих знайшли 700 ящиків). До речі, виготовляли їх тут же, за допомогою двох намотувальних верстатів.

Оскільки тиражувалась не лише порнографічна продукція, а й фільми, для розповсюдження яких потрібна ліцензія, вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 176 КК України (порушення авторського права і суміжних прав). Тим часом слідство продовжує встановлювати цікаві подробиці з підпільного життя відеопіратів. Так, наприклад, з’ясовано, що каламутна ріка їх продукції текла не лише в Запоріжжя: окрім нашої області її реалізовували ще в кількох регіонах країни. А ось розміри шкоди, заподіяної “підпільниками” виробникам ліцензованої продукції, поки що встановлюються.

Професія дільничного міліціонера – це вміння бути поруч у потрібну хвилину. І нема такої посадової інструкції з визначенням про те, яка саме має бути ця потрібна хвилина.

От, скажімо, дільничний інспектор Нікопольського міськрайвідділу міліції Олег Крутінь уже смерком їхав в автобусі додому. І тут раптом молоде дівча втрачає свідомість. І ні свіже повітря, ні штучне дихання не допомогли. Зупинивши „попутку”, дільничний попросив водія змінити свій маршрут. Той, на щастя, без вагань на це погодився. Дільничний швидко переніс непритомну дівчину в салон автомобіля і попросив водія чимшвидше довезти їх лікарні. По дорозі дівчина так і не прийшла до тями, тож міліціонер, не дочекавшись нош, на руках поніс її в медустанову. Згодом лікарі повідомили, що оперативність і людяність міліціонера, який все робив не зволікаючи, врятували дівчині життя.

Двадцятирічна Розанна Шевчук невипадково вважає тепер дільничного своїм рятівником.