Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо вдосконалення механізму захисту прав, інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом покращання нормативно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності правоохоронних органів)” розроблений Міністерством внутрішніх справ України власної ініціативи з метою вдосконалення механізму захисту прав, інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом покращання нормативно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності правоохоронних органів.

Проект розроблено з метою вдосконалення механізму захисту прав, інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом покращання нормативно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності правоохоронних органів та визначення порядку проведення органами внутрішніх справ перевірок за фактами порушень законодавства.

Вирішення вказаних питань за допомогою ринкових механізмів неможливе, ураховуючи те, що зараз в Україні відсутні нормативні акти, які б прямо регулювали питання проведення органами внутрішніх справ перевірок заяв і повідомлень про злочини на підприємствах, установах і організаціях, уважаємо за необхідне прийняти відповідний регуляторний акт, який буде нормативно регулювати механізм проведення зазначених перевірок.

Проект розроблено з метою впорядкування порядку проведення органами внутрішніх справ перевірок заяв і повідомлень про злочини.

Проект Закону розроблено з метою вдосконалення механізму захисту прав, інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом покращання нормативно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності правоохоронних органів.

Проектом Закону передбачено внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України „Про оперативно-розшукову діяльність” і „Про міліцію”.

Проектом передбачається збільшити строк проведення перевірок; усунути прогалини та колізії, які на сьогодні існують в чинному законодавстві, відносно реалізації органами дізнання права на отримання додаткових відомостей, що є необхідними для підтвердження або спростування наявних даних про вчинення злочину; уточнити перелік даних, які суб’єкт оперативно-розшукової діяльності може отримувати без дозволу суду.

Перевагами прийняття регуляторного акта є визначення чіткого механізму проведення зазначених перевірок.

Альтернативи обраному способу не вбачається.

Проектом Порядку передбачається:

І. Збільшити строк проведення перевірок:

Підставами для проведення підрозділами міліції перевірок є:

1) заяви громадян;

2) повідомлення службових осіб підприємств, установ та організацій;

3) повідомлення засобів масової інформації;

4) запити і звернення народних депутатів України;

5) явка з повинною;

6) запити правоохоронних органів інших держав;

7) безпосереднє виявлення в ході оперативно-розшукових заходів інформації про вчинений злочин чи підготовку до нього;

8) постанова, ухвала або рішення суду.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Строк здійснення перевірки може бути продовжено прокурором до 45 днів за клопотанням органу дізнання, слідчого, якщо є необхідність у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, спеціального дослідження, ревізії та іншої документальної перевірки.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

ІІ. Усунути прогалини та колізії, які на сьогодні існують в чинному законодавстві, відносно реалізації органами дізнання права на отримання додаткових відомостей, що є необхідними для підтвердження або спростування наявних даних про вчинення злочину; уточнити перелік даних, які суб’єкт оперативно-розшукової діяльності може отримувати без дозволу суду:

оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право ознайомлюватися з документами і даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати ці документи; за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, або за допомогою пристроїв, що знаходяться в їх розпорядженні, виготовляти копії таких документів, отримувати витяги з них. Вилучати з дозволу суду не більш ніж на 72 години оригінали документів, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, з обов’язковим складанням за участю понятих протоколу, коли наявні в документах відомості прямо вказують на факт учинення злочину і є підстави вважати, що ці документи будуть знищені, приховані, змінені або замінені, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, у яких вони вилучені, забезпеченням їх збереження та повернення в установленому порядку, витребувати з дозволу суду дані про спосіб життя окремих осіб, стосовно яких є дані про готування або вчинення злочину, джерело та розміри їх доходів.

Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право отримувати безперешкодно та безоплатно від підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) та об’єднань громадян за письмовим запитом керівника відомості (у тому числі ті, які є комерційною, банківською або страховою таємницею), що є необхідними для перевірки заяв і повідомлень про злочини. Отримання інформації, яка містить банківську або страхову таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, що установлені Законами України “Про банки і банківську діяльність” та “Про страхування”.

Витребовувані відомості повинні бути надані у строк, що не перевищує 10 діб з моменту надходження запиту.

У разі наявності заяв та повідомлень про злочини та з метою їх перевірки до порушення кримінальної справи вивчати, досліджувати за місцем знаходження документи, товарно-матеріальні цінності й дані, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, приватних підприємців, вимагати в установленому законом порядку проведення інвентаризацій, ревізій виробничої та (або) фінансово-господарської діяльності; у присутності службової особи або уповноваженого юридичної особи, приватного підприємця або його працівника, яким надаються копії документів, складених під час проведення заходів, що зазначені в цьому пункті нижче, а за відсутності таких - за рішенням суду, вилучати зразки сировини та продукції, товарно-матеріальні цінності, документи з обов’язковим складанням за участю понятих протоколу вилучення та опису вилученого майна або документів терміном не більш ніж на 72 години, якщо вилучені майно, документи не будуть долучені до матеріалів кримінальної справи як речові докази; до ухвалення такого рішення суду оглядати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, інші місця зберігання, використання документів, товарно-матеріальних цінностей, а якщо є фактичні дані, які вказують на те, що вони можуть бути знищені, приховані, змінені, замінені опечатувати каси, приміщення та місця зберігання документів, грошей, товарно-матеріальних цінностей, але не більше ніж на 72 години, а у випадках, якщо такі дії можуть призвести до зупинення виробництва, – терміном до 24 годин.

Органи міліції мають право приступити до проведення перевірки суб’єктів господарської діяльності за наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

Досягнення визначених цілей прийняття регуляторного акта забезпечується шляхом запровадження ряду визначених норм, а саме:

5.1. Забезпечення захисту конституційних прав і свобод суб’єктів господарювання.

5.2. Недопущення вчинення працівниками правоохоронних органів правопорушень відносно суб’єктів господарювання.

Заборона правоохоронним органам вдаватися до неправомірних дій відносно суб’єктів господарювання.

5.3. Забезпечення дотримання вимог щодо захисту працівників міліції, які безпосередньо здійснюють перевірки.

5.4. Встановлення єдиного рівня вимог для суб’єктів господарювання, у яких проводяться перевірки.

5.5. Визначення єдиного механізму здійснення перевірок працівниками міліції суб’єктів господарювання.

5.6. Забороняється:

Протидіяти представникам правоохоронних органів під час виконання покладених на них завдань із забезпечення правопорядку та громадської безпеки, а також іншим посадовим особам і громадянам, які виконують службові обов’язки в межах своїх повноважень, визначених законодавством.

Застосування вказаних вище норм забезпечить досягнення цілей регуляторного акта.

Беручи до уваги, що всі норми встановлено з урахуванням вимог чинного законодавства, а також спрямованість розвитку законодавства на підвищення захищеності прав і свобод громадян та розвиток підприємництва, зовнішніми факторами, які впливатимуть на регуляторний акт, можуть бути лише нові законодавчі акти в цій галузі.

У зв’язку з тим, що регуляторний акт розроблено на основі чинних законодавчих та нормативних актів, усі органи державної влади і місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи мають можливість виконувати його вимоги.

Очікуваним результатом прийняття регуляторного акта є дотримання підприємствами, установами та організаціями законодавства України.

Показниками результативності регуляторного акта є:

7.1. Зменшення порушень з боку підприємств, установ і організацій законодавства України, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

7.2. Удосконалення та законність механізму проведення перевірок органами внутрішніх справ, що дасть змогу не перевищувати своїх повноважень працівникам міліції під час проведення зазначених перевірок.

7.3. Постійне інформування суб’єктів господарювання про внесення змін та доповнень до регуляторного акта, а також щодо надання роз’яснень про порядок застосування його окремих положень.

Строк дії акта не обмежений у часі, оскільки є законодавчим актом України.

Контроль за виконанням вимог регуляторного акта покладено на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналіз регуляторного впливу підготовлений Міністерством внутрішніх справ України.