Стаття 8. Права підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право:
1) здійснювати гласно та негласно передбачені даним законом оперативно-розшукові заходи ;
2) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
4) витребувати, ознайомлюватися, вивчати, вилучати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ і організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів із залишенням копій таких документів і їх переліку особам, у яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку, виготовляти копії з таких документів;
5) проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
6) здійснювати контрольну та оперативну закупівлю товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності;
7) здійснювати контрольоване постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності;
8) здійснювати оперативний збут товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу;
9) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин учиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких проводиться перевірка;
10) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
11) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості. Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного органу;
12) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;
13) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;
14) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
15) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності на умовах усної або письмової угоди;
16) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та загрозу безпеці суспільства і держави;
17) мати гласних позаштатних і негласних штатних працівників;
18) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
19) створювати на конспіративній основі підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;
20) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
21) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, установлених законами про міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.
Для виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись працівники інших підрозділів.
При виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.
Стаття 8-1. Оперативно-розшукові заходи та підстави їх застосування
При здійсненні оперативно-розшукової діяльності проводяться наступні оперативно-розшукові заходи:
1) зняття інформації з технічних каналів зв'язку (одержання, перетворення і фіксація за допомогою технічних засобів різних видів сигналів, що передаються технічними каналами зв'язку, для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності) ;
2) контроль шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень (перегляд поштових відправлень, телеграфної та іншої кореспонденції особи з метою виявлення даних про її причетність до протиправної діяльності та одержання іншої інформації в інтересах вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності);
3) прослуховування телефонних розмов (отримання і фіксація акустичної інформації, що передається електричними мережами телефонного зв'язку, з метою вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності);
4) оперативне обстеження (таємне проникнення до жилого чи нежилого приміщення, транспортних засобів, що є приватною власністю та їх обшук, тимчасове вилучення документів та ознайомлення з ними, вилучення зразків матеріалів, сировини, виробів та інших предметів з метою розслідування без розкриття інформації про їх вилучення);
5) акустичний контроль (одержання і фіксація акустичної інформації всередині приміщень, споруд, транспортних засобів та на відкритій місцевості з метою вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності);
6) радіомоніторинг об'єктів (установлення із застосуванням технічних засобів місцезнаходження засобу зв'язку без порушення таємниці інформації, що передається з його використанням);
7) контрольна та оперативна закупівля товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності (здійснюване під контролем уповноважених державних органів придбання товарів, предметів, речовин, продукції та послуг, у тому числі заборонених для вільного обігу, з метою отримання інформації про злочини);
8) оперативний збут товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу (негласний збут юридичним або фізичним особам, незалежно від форм власності, товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, з метою викриття фактів протиправної діяльності) ;
9) контрольована поставка товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності (у везення на територію України, перевезення через її територію або вивезення з неї товарів та інших предметів, перевезення яких є незаконним або які викликають підозру, під контролем та оперативним спостереженням оперативних працівників з одночасним ужиттям заходів з розкриття злочинів та пошуку осіб, які готують, учиняють чи вчинили такі злочини);
10) оперативна закупівля незаконних послуг (негласне придбання у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності певних послуг, у тому числі заборонених законом, з метою викриття фактів протиправної діяльності) ;
11) упровадження в злочинне середовище штатного негласного працівника або особи, яка співробітничає з оперативним підрозділом із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості (проникнення до організованої групи чи злочинної організації оперативного працівника або особи, яка конфіденційно співробітничає з підрозділами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності);
12) оперативний експеримент ( контрольоване відтворення реальної обстановки дій або подій з метою встановлення характеру поведінки в запропонованих умовах особи, стосовно якої отримано інформацію про її причетність до протиправної діяльності, для виявлення ознак злочину, засобів його вчинення, інших фактичних даних щодо її протиправної діяльності) ;
13) опитування осіб (одержання усної інформації, що має значення для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності, без розкриття належності цих осіб до органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність);
14) оперативне наведення довідок (збирання інформації про спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів);
15) перевірка осіб і об'єктів за обліками;
16) огляд житла та інших приміщень, а також ділянок місцевості та транспортних засобів за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин учиненого або такого, що готується, злочину;
17) спостереження (аудіовізуальне сприйняття і фіксація дій, подій, процесів або явищ, які мають значення для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності);
18) збирання зразків для порівняльного дослідження (виявлення і вилучення матеріальних носіїв інформації, що зберігають сліди злочину чи осіб, які його вчинили, а також предметів, що стали об'єктами злочинних посягань або можуть сприяти виявленню суспільно небезпечного протиправного діяння і встановленню причетних до нього осіб);
19) пошук та негласне виявлення і фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, або отримання розвідувальної інформації;
20) ототожнення осіб та предметів (установлення й ідентифікація особи або предмета, на підставі ї х характерних або незмінних ознак ).
Підставою для здійснення оперативно-розшукових заходів, передбачених пунктами 1 – 5 частини 1 цієї статті є відповідне рішення апеляційного суду, винесене на підставі подання керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання дозволу на їх проведення або про відмову в ньому зазначені посадові особи мають повідомити прокурора впродовж доби.
Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігання чи викриття злочину, або з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом отримати інформацію неможливо.
За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.
Не потребує дозволу суду проведення оперативно-розшукових заходів, що здійснюються за письмовою згодою осіб, які відповідно до закону взяті під захист.
Зазначені заходи можуть здійснюватися в особливому порядку, погодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України, виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій.
Оперативно-розшукові заходи, передбачені пунктами 7 – 20 частини 1 даної статті , здійснюються в порядку, визначеному нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту кримінально-виконавчої служби України, Служби безпеки України, Державної податкової служби і розвідувальним органом Міністерства оборони України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України.
Про необхідність упровадження суб`єкта оперативно-розшукової діяльності виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного правоохоронного органу.
Стаття 8-2. Порядок здійснення оперативно-розшукових заходів
Оперативно-розшукові заходи здійснюється на стадіях:
а) отримання оперативно-розшукової інформації;
б) перевірки оперативно-розшукової інформації;
в) провадження оперативно-розшукових справ.
На стадії отримання та перевірки оперативно-розшукової інформації можуть уживатися заходи, передбачені пунктами 13, 14, 15, 16, 18, 20 частиною 1 статті 8-1 цього Закону.
Оперативно-розшукові заходи з метою попередньої перевірки отриманої оперативної інформації можуть здійснюватися без заведення оперативно-розшукових справ.
На стадії провадження оперативно-розшукових справ можуть уживатися заходи, передбачені пунктами 6 – 12, 17, 19 частини 1 статті 8-1 цього Закону, та згідно з рішенням апеляційного суду заходи, передбачені пунктами 1 – 5 частини 1 статті 8-1 цього Закону.
Матеріали щодо результатів проведення оперативно-розшукових заходів накопичуються в оперативно-розшукових справах.
При перевірці осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, а також до роботи на режимних об'єктах оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка здійснюється в термін, установлений постановою Кабінету Міністрів України, але не більш ніж шість місяців. |
Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:
1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
2) проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції. Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;
3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;
5) проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;
7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.
9) Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного органу;
10) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;
11) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;
12) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відео зйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;
14) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;
15) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та загрозу безпеці суспільства і держави;
16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
17) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;
18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.
Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної і справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.
Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватись в порядку, узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України.
Для виконання окремих доручень в ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись працівники інших підрозділів.
При виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.
|
Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Підрозділи, що її здійснюють, видають у межах своїх повноважень нормативно-правові акти, що регламентують організацію і тактику проведення оперативно-розшукових заходів.
Забороняється здійснення оперативно-розшукових заходів, а також використання отриманої під час їх проведення інформації для досягнення мети і завдань , що не передбачені цим Законом.
Для отримання інформації забороняється застосовувати технічні, психотропні, наркотичні засоби, хімічні, радіоактивні та інші речовини, які пригнічують волю, завдають або можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людини.
Підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, забороняється:
- проводити оперативно-розшукові заходи в інтересах релігійних організацій, політичних партій та інших громадських об'єднань, а також окремих осіб без підстав, визначених цим Законом;
- розголошувати відомості, що стосуються особистого життя громадян, їх прав і законних інтересів, що стали відомі при проведенні оперативно-розшукових заходів, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності забороняється порушення прав фізичних та юридичних осіб. Окремі обмеження прав і свобод громадян мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, у діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та в інших випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства і держави.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрози інтересам людини, суспільства і держави. У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, стосовно якої застосовувались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Державна кримінально-виконавча служба України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії у встановленому законодавством України порядку.
При порушенні підрозділом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, прокурор або суддя відповідно до законодавства України зобов'язані вжити заходів з відновлення прав і законних інтересів громадян та відшкодування заподіяної шкоди.
Одержані в результаті оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені.
Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.
Стаття 9-1. Строки ведення оперативно-розшукових справ
Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється відносно:
1) невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх установлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;
2) осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи - до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання;
3) осіб, безвісно зниклих, - до їх розшуку, до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання, до набрання законної сили рішення суду про оголошення їх померлими;
4) окремих осіб, стосовно яких є відомості про участь у підготовці або вчиненні злочину, - до 6 місяців;
5) групи осіб, стосовно яких є відомості про участь у підготовці або вчиненні злочину, - до 12 місяців;
6) транснаціональних та міжрегіональних злочинних угруповань – до 24 місяців;
7) осіб, стосовно яких є відомості про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористичної організації, а також фінансове, матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації, -
до 5 років;
8) здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення.
За наявності відомостей, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи (групи осіб) у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений на 6 місяців начальниками департаментів Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України.
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як на 6 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, начальником Управління державної охорони України та Директором Державної кримінально-виконавчої служби України.
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрюються в розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту - понад 18 місяців (24 місяці - на групу осіб), - здійснює Голова Служби безпеки України за погодженням з Генеральним прокурором України.
Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.
Обчислення строку може припинятися, якщо особа, відносно якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.
Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного правоохоронного органу або його заступником. |
Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності
У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонних військ, охорони вищих посадових осіб, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань розвідувального органу Міністерства оборони України або його уповноваженим заступником.
Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державним комітетом по охороні державного кордону України, Управлінням державної охорони України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.
На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділу прикордонних військ, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.
При перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка повинна тривати не більш як один місяць.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства .
При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави.
У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Державний департамент України з питань виконання покарань або розвідувальний орган Міністерства оборони України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.
Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які докладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.
Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.
Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.
Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені.
Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.
Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України. У разі оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.
Візуальне спостереження може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.
Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
Ста ття 9-1. Строки ведення оперативно-розшукових справ
Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:
1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;
2) щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи - до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання;
3) щодо осіб безвісно відсутніх - до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;
4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину, - до шести місяців;
5) щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення.
За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України або їх заступниками.
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації і України - начальником податкової міліції, а також Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України та начальником Управління державної охорони України.
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України за погодженням з Генеральним прокурором України.
Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.
Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.
Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.
|
