Rambler's
Top100
МВС України
Департамент зв’язків з громадськістю МВС України
Цiлком офiцiйно



ПРОЕКТ

назад

(22.05.2006р.)

Закон України

Про порядок організації і проведення
громадянами зборів, мітингів, походів, демонстрацій
 та пікетувань
_________________________________

Цей Закон спрямований на реалізацію встановленого Конституцією України права громадян України збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації та пікетування і ґрунтується на загальновизнаних принципах та нормах міжнародного права.

Розділ I
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Закон регулює відносини, пов’язані з організацією і проведенням громадянами масових заходів.

2. Порядок організації і проведення громадянами масових заходів, визначений цим Законом,  не поширюється на:

зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”;

збори трудових колективів, засідання статутних органів управління, об’єднань громадян, зустрічі виборців з кандидатами у депутати та обраними депутатами;

масові заходи громадян з метою відпочинку, громадські розважальні заходи, спортивні змагання, весільні процесії, народні свята, похорони;

релігійні обряди і церемонії у випадках, передбачених Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”.  

Стаття 2. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

Масовий захід — відкрита, мирна, доступна кожному акція, яка проводиться у формі зборів, мітингу, походу, демонстрації чи пікетування або у будь-якому різному поєднанні цих форм за ініціативою громадян України або об’єднань громадян. Метою акції є вільне вираження і формування думки, політичної позиції, а також висловлення вимог з різноманітних питань суспільного життя;

 збори — зібрання громадян для колективного обговорення будь-яких професійних, організаційних, соціально-побутових та інших питань у спеціально відведеному і пристосованому для цього місці;

мітинг — організоване масове зібрання громадян для прилюдного вираження громадської думки з приводу актуальних подій переважно громадсько-політичного характеру;

похід — масове проходження громадян за заздалегідь визначеним маршрутом з метою привернення уваги до професійних, організаційних, соціально-побутових та інших питань;

демонстрація — організоване проходження групи громадян за заздалегідь визначеним маршрутом з метою публічного вираження громадсько-політичних настроїв;

пікетування — форма прилюдного вираження з плакатами, транспарантами та іншими засобами агітації громадської чи особистої думки, що здійснюється шляхом розташування одного чи більше громадян поблизу будинку, споруди чи іншого об’єкта, в яких розміщені державні органи влади чи органи місцевого самоврядування;

повідомлення про проведення масового заходу — документ, яким завчасно в установленому цим Законом порядку орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування сповіщається про проведення громадянами масового заходу.

Розділ II
 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ
ГРОМАДЯНАМИ МАСОВОГО ЗАХОДУ

Стаття 3. Організатори (організатор) масового  заходу

1. Організаторами (організатором) масового  заходу можуть бути громадяни України, яким виповнилося 18 років, а також зареєстровані в установленому порядку об’єднання громадян чи релігійні організації, що взяли на себе письмове зобов’язання виконувати функції таких організаторів (організатора).

2. Не може бути організатором масового заходу:

особа, визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною, а також особа, яка піддана адміністративному арешту, утримується під вартою або знаходиться в місці позбавлення волі за вироком суду;

об’єднання громадян, щодо якого в установленому порядку прийнято рішення про тимчасову заборону проводити масові заходи або діяльність якого в установленому порядку тимчасово заборонено чи зупинено.

Стаття 4. Права та обов’язки організаторів (організатора) масового заходу

1. Організатори (організатор) масового заходу мають право:

проводити мітинги, демонстрації чи походи в місцях і в час, зазначених у повідомленні або змінених відповідно до пропозиції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а також збори — у спеціально відведених або пристосованих для цього місцях, де можна забезпечити під час їх проведення безпеку громадян;

вести попередню агітацію на підтримку мети масового заходу через засоби масової інформації, шляхом розповсюдження листівок, плакатів, транспарантів, гасел та в іншій формі, не забороненій законодавством;

уповноважувати окремих учасників масового заходу виконувати розпорядчі функції з його організації і проведення;

організовувати збирання добровільних пожертв, підписів під резолюціями, вимогами та іншими зверненнями громадян;

встановлювати на місці проведення масових заходів намети, сцени та інші тимчасові споруди при отриманні відповідного дозволу органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

2. Організатори (організатор) масового заходу зобов’язані:

подати до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування повідомлення про проведення масового заходу;

негайно інформувати у письмовій формі орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про прийняття (неприйняття) пропозиції цього органу щодо зміни місця або часу проведення масового заходу, зазначених у повідомленні;

забезпечувати додержання умов проведення масового заходу, зазначених у повідомленні про його проведення або змінених відповідно до пропозиції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування;

вимагати від учасників масового заходу додержання громадського порядку, оголошених умов його проведення та недопущення перевищення встановленого санітарними нормами рівня шуму у разі використання звукопідсилювальної, аудіо-, відеоапаратури тощо;

забезпечувати громадський порядок і безпеку громадян під час проведення масового заходу в межах своєї компетенції, а у випадках, передбачених цим Законом, — разом з уповноваженим представником органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування та уповноваженим представником органу внутрішніх справ, виконуючи при цьому всі їх законні вимоги;

зупиняти або припиняти масовий захід у разі вчинення його учасниками протиправних дій чи порушення умов проведення заходу;

забезпечувати збереження зелених насаджень, приміщень, споруд, обладнання, меблів, інвентарю та іншого майна в місці проведення масового  заходу, додержуватись вимог державних санітарних норм та правил;

повідомляти учасників про закінчення масового заходу;

мати на собі розпізнавальний знак організатора масового заходу.

3. Організатори (організатор) масового  заходу не мають права проводити масовий  захід, якщо повідомлення про його проведення не було подано в установлений цим Законом строк.

Стаття 5. Учасники масового заходу

1. Учасниками масового заходу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах.

2. Учасники масового  заходу мають право:

брати участь в обговоренні та прийнятті рішень, вчиненні інших колективних дій відповідно до мети масового заходу;

використовувати під час проведення масового заходу різноманітну символіку та інші засоби публічного вираження колективної чи індивідуальної думки, а також засоби агітації, не заборонені законодавством;

приймати і передавати резолюції, вимоги та інші звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, релігійних організацій.

3. Учасники проведення масового заходу зобов’язані:

виконувати всі законні вимоги його організаторів (організатора),  уповноважених ними (ним) осіб і працівників міліції;

додержуватись вимог законів України, громадського порядку та умов проведення заходу.

4. Учасникам  масового заходу забороняється мати при собі зброю, а також спеціально виготовлені або пристосовані предмети, що можуть бути використані проти життя і здоров’я людей, для заподіяння матеріальної шкоди органам державної влади, органам місцевого самоврядування, об’єднанням громадян, підприємствам, установам, організаціям та окремим громадянам.

Стаття 6. Повідомлення про проведення масового заходу та строки його подання

1. Повідомлення про проведення масового заходу подається організаторами (організатором) у письмовій формі не пізніше ніж за п’ять календарних днів до його початку:

відповідному виконавчому органу сільської, селищної, міської ради (крім міст Києва та Севастополя) — у разі, коли масовий захід передбачається провести на території села, селища чи міста;

Київській або Севастопольській міській державній адміністрації — у разі, коли масовий захід передбачається провести на території міста Києва чи Севастополя;

відповідній районній державній адміністрації — у разі, коли масовий захід передбачається провести на території району;

відповідній обласній державній адміністрації — у разі, коли масовий захід передбачається провести на території двох і більше районів області;

Раді міністрів Автономної Республіки Крим — у разі, коли масовий захід передбачається провести на території кількох районів Автономної Республіки Крим.

2. У разі коли масовий захід планується провести за маршрутом, що пролягає по територіях кількох областей, а також міст Києва, Севастополя та Автономної Республіки Крим, організатори (організатор) подають у строк, зазначений у частині першій цієї статті, письмове повідомлення про його маршрут відповідним обласним, Київській або Севастопольській  міським державним адміністраціям чи Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 7. Зміст і форма повідомлення про проведення масового заходу

1. У повідомленні про проведення масового заходу зазначаються:

дата проведення, час початку та орієнтовна тривалість заходу;

мета і форма проведення заходу;

місце проведення заходу;

маршрут проходження (проїзду) учасників походу чи демонстрацій;

передбачувана кількість учасників заходу;

найменування (вид) технічних засобів, в тому числі звукопідсилювальної апаратури, що використовуватимуться під час проведення заходу;

прізвища, імена та по батькові або найменування організаторів (організатора) масового заходу, адреси та номери їх телефонів;

форма і методи гарантованого забезпечення організаторами (організатором) громадського порядку, надання медичної допомоги під час проведення заходу;

прізвища, імена та по батькові осіб, уповноважених організаторами (організатором) виконувати розпорядчі функції з організації та проведення заходу;

зобов’язання з додержання вимог цього Закону під час організації та проведення масового заходу;

дата подання повідомлення.

2. Повідомлення підписується організаторами (організатором) масового заходу та особами, уповноваженими організаторами (організатором) виконувати розпорядчі функції з організації та проведення масового заходу.

3. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не має права відмовити у прийнятті повідомлення, поданого з додержанням вимог цього Закону.

Стаття 8. Місце і час проведення  масових заходів

1. Масовий захід може бути проведено у спеціально визначеному або в будь-якому іншому придатному для цього місці, крім місць, зазначених у цій статті.

2. Не проводяться масові заходи поблизу об’єктів підвищеної небезпеки, визначених такими відповідно до законодавства, лікарень, шкіл, дитячих закладів.

Гранично допустима відстань від об’єкта підвищеної небезпеки до місця, де можливе проведення масового заходу, визначається відповідним органом виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування згідно із законодавством і позначається на місцевості.

3. Масові заходи поблизу адміністративних будинків, в яких розміщені державні органи влади, дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, акредитованих в Україні, та органи місцевого самоврядування можуть проводитися на відстані не менш як 100 метрів або у спеціально відведених для цього місцях.

4. Проведення масових заходів допускається у будь-який час доби.

У населених пунктах з 22-ї години вечора до 8-ї години ранку забороняється гучний спів і викрики, використання звукопідсилювальної апаратури та інших джерел побутового шуму.

5. Шум під час проведення заходу не повинен перевищувати рівень, встановлений санітарними нормами.

6. У разі подання повідомлення про проведення масового заходу в місці або в час, зазначені в іншому повідомленні про проведення масового заходу, що надійшло раніше, організатори (організатор) за пропозицією органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування можуть внести відповідні зміни у своє повідомлення або подати нове повідомлення, змінивши місце або час проведення масового заходу. На вимогу організаторів (організатора) орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язані пред’явити повідомлення, що надійшло раніше, у зв’язку з яким їм (йому) пропонується змінити місце або час проведення масового заходу.

Стаття 9. Попередня агітація

1. Організатори (організатор) масового заходу та інші громадяни мають право безперешкодно вести попередню агітацію серед громадян, повідомляючи їм про місце, час, мету проведення масового заходу та іншу інформацію, пов’язану з його підготовкою і проведенням, а також закликати громадян та їх об’єднання брати участь у заході, що готується.

2. Для ведення попередньої агітації можуть використовуватися засоби масової інформації, усні заклики, листівки, плакати, оголошення.

3. Ведення агітації у формі, що ображає і принижує честь та гідність людини і громадянина, забороняється.

4. Попередня агітація не може вестись у формі масового заходу.

Стаття 10. Матеріально-технічне забезпечення проведення масового заходу

1. Матеріально-технічне забезпечення проведення масового заходу здійснюється за рахунок коштів і майна організаторів (організатора) та учасників, а також коштів і майна, зібраних або переданих для його проведення.

2. Забороняється фінансування проведення масового заходу іноземними державами та їх громадянами, а також підприємствами, установами та організаціями.

3. Повноваження учасників масового заходу, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення його проведення, повинні бути письмово посвідчені організаторами (організатором) заходу.

Стаття 11. Обов’язки органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування

1. Орган виконавчої влади чи виконавчий орган місцевого самоврядування:

реєструє повідомлення про проведення масового заходу із зазначенням дати і часу його надходження;

у разі неможливості проведення масового заходу в місці або в час, зазначені у повідомленні, надсилає організаторам (організатору) повідомлення з обґрунтованою пропозицією про зміну місця або часу його проведення не пізніше ніж за два дні до дати проведення заходу;

залежно від виду масового заходу і кількості його учасників визначає свого уповноваженого представника для забезпечення зв’язків з організаторами (організатором) у його проведенні відповідно до вимог цього Закону та завчасно повідомляє про це організаторів (організатора) заходу;

повідомляє правоохоронні органи про проведення  заходу;

забезпечує в межах своєї компетенції разом з організаторами (організатором) масового заходу та уповноваженим представником органу внутрішніх справ громадський порядок і безпеку громадян під час проведення заходу, а також надання у разі потреби невідкладної медичної допомоги;

інформує про мету масового заходу органи державної влади, яких він стосується;

повідомляє організаторів (організатора) масового заходу про подання заяви до суду про відмову у  його проведенні у разі наявності підстав для цього, а в разі постановлення судом рішення з цього питання доводить його зміст до відома організаторів (організатора) заходу.

 

Стаття 12. Права та обов’язки уповноваженого представника органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування

1. Уповноважений представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має право:

вимагати від організаторів (організатора) масового заходу додержання встановленого порядку та умов його проведення;

приймати рішення про припинення масового заходу у порядку і з підстав, передбачених цим Законом.

2. Уповноважений представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування зобов’язаний:

бути присутнім під час проведення масового заходу;

контролювати та вживати необхідні заходи для додержання порядку та умов проведення масового заходу;

забезпечувати разом з організаторами (організатором) масового заходу та уповноваженим представником органу внутрішніх справ громадський порядок і безпеку громадян, а також додержання законності під час його проведення.

Стаття 13. Права та обов’язки уповноваженого представника
органу внутрішніх справ

1. Одержавши повідомлення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про проведення масового заходу, керівник органу внутрішніх справ, на території якого планується провести масовий захід, вживає необхідних заходів для забезпечення громадського порядку і безпеки громадян під час його проведення.

2. Уповноважений представник органу внутрішніх справ має право:

вимагати від організаторів (організатора) масового заходу додержання встановленого порядку його організації і проведення;

затримувати осіб, які своїми діями порушують громадський порядок під час проведення масового заходу в порядку встановленому законом;

вживати інших заходів згідно із законом.

3. Уповноважений представник органу внутрішніх справ зобов’язаний:

сприяти в межах своєї компетенції проведенню масового заходу з додержанням установлених законодавством вимог;

забезпечувати разом з організаторами (організатором) масового заходу та уповноваженим представником органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування громадський порядок і безпеку громадян, а також додержання законності під час його проведення.

 

Стаття 14. Підстави та порядок припинення масового заходу

1. У разі порушення правопорядку під час проведення масового заходу, яке не становить небезпеки для життя і здоров’я громадян, уповноважений представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має право вимагати від його організаторів (організатора) самостійно усунути таке порушення.

2. У разі неусунення порушення, зазначеного в частині першій цієї статті, уповноважений представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має право припинити масовий захід на підставах та в порядку, передбачених цим Законом.

3. Підставами про припинення масового заходу є:

створення реальної загрози життю і здоровю людей, майну фізичних і юридичних осіб, перешкоджання руху транспорту, порушення громадського порядку;

вчинення дій, зазначених у частині першій статті 19 цього Закону.

4. У разі виникнення підстав для припинення масового заходу уповноважений представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дає письмовий припис організаторам (організаторові) припинити масовий захід, обґрунтувавши причину його припинення.

5. У разі невиконання вимоги про припинення масового заходу працівники міліції вживають необхідних заходів для його припинення, діючи відповідно до закону.

Стаття 15. Відшкодування матеріальної шкоди

1. Матеріальна шкода, завдана під час проведення масового заходу державі, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, об’єднанням громадян, підприємствам, установам, організаціям або громадянам, підлягає відшкодуванню організаторами (організатором) в установленому законом порядку.

Стаття 16. Відповідальність за порушення порядку проведення масового заходу

1. Невиконання законних вимог уповноваженого представника органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування або працівників міліції чи опір їм з боку організаторів (організатора) масового заходу тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

2. Інші особи, які порушили встановлений порядок проведення масового заходу, несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ III
 ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНАМИ
ПРАВА НА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВОГО ЗАХОДУ

Стаття 17. Забезпечення права на проведення масового заходу

1. Організатори (організатор) масового заходу, посадові особи та інші громадяни не мають права перешкоджати учасникам масового заходу виражати свою думку у спосіб, який не порушує громадський порядок і порядок та умови проведення заходу.

2. Орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якого стосується масовий захід, зобов’язаний розглянути по суті питання, що стали причинами проведення заходу, прийняти рішення у порядку, встановленому законодавством, і повідомити про нього організаторів (організатора) масового заходу.

Стаття 18. Оскарження рішень і дій (бездіяльності), які порушують право громадян на проведення масового заходу

1. Рішення, дії і бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, які порушують право громадян на проведення масового заходу, можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Розділ IV
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА
НА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

Стаття 19. Обставини, за яких може бути обмежено право на проведення масового заходу

1. Обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових заходів може встановлюватися судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, забезпечення охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей у разі, коли метою заходу є:

порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;

спроба захоплення державної влади чи повалення конституційного ладу України шляхом насильства;

перешкоджання здійсненню виборчого права;

блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної  влади та органів місцевого самоврядування;

пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

організація масових заворушень, погромів, підпалів, що створюють загрозу життю або здоров’ю людей;

інші дії, що мають ознаки злочинів, передбачених законом.

2. У проведенні масового заходу може бути відмовлено в судовому порядку також в умовах надзвичайного чи воєнного стану, введеного в Україні або в окремих її місцевостях.

Стаття 20. Обмеження права на проведення масового заходу

1. У разі коли буде встановлено, що мета проведення масового заходу суперечить Конституції України або загрожує громадському порядку і безпеці громадян, відповідно до частини першої статті 19 цього Закону, а також у разі потреби в умовах надзвичайного чи воєнного стану орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який одержав повідомлення про проведення масового заходу, подає заяву до суду про заборону його проведення та невідкладно повідомляє про це організаторів (організатора).

2. Заяву про обмеження права на проведення масового  заходу розглядає суд  за місцем знаходження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Стаття 21. Строки подання заяви про обмеження права на проведення масового заходу та порядок її розгляду

1. Заява про обмеження права на проведення масового  заходу органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування подається не пізніше ніж за два дні до початку проведення заходу. Суд розглядає заяву у дводенний строк з дня її надходження, але не пізніше ніж за дванадцять годин до проведення заходу.

2. Заява про обмеження права на проведення масового заходу розглядається в порядку, встановленому процесуальним законом.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1.     Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.

2.     Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

2.1   підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

2.2   забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

 

 

Пояснювальна записка

до проекту Закону України

„Про порядок організації і проведення

громадянами зборів, мітингів, походів, демонстрацій та пікетувань"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України „Про порядок організації і проведення громадянами зборів, мітингів, походів, демонстрацій та пікетувань" розроблено на виконання пункту 83 Розділу II Плану заходів щодо виконання у 2005 році Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 року № 324.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Проект Закону України „Про порядок організації і проведення громадянами зборів, мітингів, походів, демонстрацій та пікетувань" спрямований на реалізацію встановленого статтею 39 Конституції України права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації та визначення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, прав та обов'язків організаторів і учасників масових заходів.

 3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проектом Закону визначаються права та обов'язки організаторів і учасників масових заходів, а також органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх уповноважених представників, відповідальність за шкоду, завдану під час проведення масового заходу, а також відповідальність осіб за порушення встановленого порядку проведення масового заходу.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) проектом Закону встановлюється, що подання повідомлення про проведення масового заходу повинно бути подане органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування не пізніше як за п'ять календарних днів до початку проведення заходу.

Проектом передбачається, що обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових заходів може встановлюватися судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, забезпечення охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей у разі, коли метою заходу є: порушення суверенітету і територіальної цілісності держави; спроба захоплення державної влади чи повалення конституційного ладу України шляхом насильства;  перешкоджання здійсненню виборчого  права;  блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; організація масових заворушень, погромів, підпалів, що створюють загрозу життю або здоров'ю людей; інші дії, що мають ознаки злочинів, передбачених законом. У проведенні масового заходу може бути відмовлено в судовому порядку також в умовах надзвичайного чи воєнного стану, введеного в Україні або в окремих її місцевостях.

Проектом передбачається можливість подання заяви до суду про обмеження права на проведення масового заходу (не пізніш ніж за два дні до початку проведення заходу) органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, у разі якщо він установить, що мета проведення масового заходу суперечить Конституції України або загрожує громадському порядку і безпеці громадян, а також у разі потреби в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Про подання такої заяви орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний невідкладно повідомити організатора (організаторів) масового заходу.

 4. Стан нормативно-правової бази

Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання складається із Конституції України, Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року № 9306 „Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР", Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

 6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття проекту Закону України „Про порядок організації і проведення громадянами зборів, мітингів, походів, демонстрацій та пікетувань" створить належні правові умови для реалізації встановленого статтею 39 Конституції України права громадян України збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.

 

Міністр                                                    Сергій Головатий


Департамент зв’язків з громадськістю МВС України