Мітинг-реквієм відкрив 1-й заступник начальника ГУМВС України в Київській області Анатолій Кислий, який зазначив, що людство розміняло третій десяток років свого життя поруч із однією з найбільш масштабних катастроф останнього часу – аварією на Чорнобильській АЕС. Ця катастрофа в одну мить перетворила прекрасні землі Чорнобильського району в огороджену територію стихійного лиха, а мальовничі краєвиди вздовж річки Прип’ять – у мовчазну мертву “30-тикілометрову зону відчуження”. Десятки тисяч людей були зняті із насиджених родинних гнізд одним порухом радіоактивного вітру, що ніс хмари отруйного пилу від палаючого реактора.
На фон загальної людської біди наклалися особисті трагедії ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, що першими піднялися на боротьбу із невидимою радіаційною небезпекою. Ще молоді й уже досвідчені, батьки родин і нежонаті безвусі парубки – кілька тисяч правоохоронців з усього колишнього Радянського Союзу докладали максимум зусиль, ризикували власним здоров‘ям і життям для того, аби врятувати якомога більше людей, не допустити мародерських пограбувань залишених ними домівок, захистити громадський порядок – словом, зробити все, аби звести до мінімуму рівень завданої техногенним лихом шкоди.
Найбільше правоохоронців у нерівний бій із невидимим ворогом направила Київщина – участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймало більше семи тисяч міліціонерів столичного регіону. Нажаль, багато хто з них дорого заплатив за свою доблесть і відвагу: 1000 чоловік залишилися інвалідами, 25 – страждають на гостру променеву хворобу. Тому цілком закономірно, що цього погожого дня ветерани-«чорнобильці» вкотре зібралися біля храму Святого Миколая, збудованого на честь наших колег, загиблих під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих колег, а почесна варта, що стояла біля відкритого у минулому році обеліска, виконала урочистий салют на їх честь. На завершення мітингу 1-й заступник начальника обласного главку вручив ліквідаторам пам‘ятні медалі з нагоди 21-ї річниці з дня аварії на ЧАЕС, подякував їм за героїзм та відвагу, а також побажав мирного неба над головою, тепла та затишку їхнім родинам.
